Мордухай-Болтовський Дмитро Дмитрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мордухай-Болтовський Дмитро Дмитрович


Мордухай-Болтовський Дмитро Дмитрович

МОРДУХА́Й-БОЛТО́ВСЬКИЙ Дмитро Дмитрович (27. 07(09. 08). 1876, м. Павловськ С.-Пе­тербур. губ., нині С.-Пе­тер­бур. міськради – 07. 02. 1952, м. Ростов-на-Дону, РФ) – математик. Д-р фіз.-мат. н. (1935, без захисту дис.). Дійс. чл. НТШ (1933). Закін. С.-Пе­тербур. ун-т (1898). У 1898–1903 – асист. Г. Вороного, 1909–12 – ординар., 1912–14 – екстраординар. проф. Варшав. політех. ін-ту; водночас 1909–14 – проф. Варшав. ун-ту. 1906 здобув. ступ. магістра чистої математики. До 1910 підготував доктор. дис. «Объ интегрированіи въ конечномъ видѣ линѣйныхъ дифференціальныхъ уравненій» (узагальнив у ній критерій Ліувілля розв’язання диференціал. рівняння у квадратурах; нині – узагальнений критерій Ліувілля–М.-Б.), однак не захистив її. 1907–09 та 1914–15 – проф. Донського політех. ін-ту (м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл.); 1915–42 та 1947–50 – проф. Ростов. ун-ту; водночас 1929–31 – проф. Ростов. ін-ту інж. шляхів сполучення; 1932–42 – проф. Ростов. маш.-буд. ін-ту; 1943–45 та 1950–52 – проф. П’ятигор. пед. ін-ту (Ставропол. край); 1945–47 – проф. Іванов. пед. ін-ту (обидва – РФ). Основні напрями наук. досліджень: тео­рія функцій, диференціал. рівняння, теорія чисел, геометрія та історія математики. Розвивав нарисну геометрію у просторі Лобачевського, досліджував трансцендентні числа, розв’язав 22-у проблему Гільберта. У перекладі та з коментарями М.-Б. видано «Математические работы» И. Ньютона (Москва; Ленинград, 1937) та 15 книг «Начала» Евкліда (Мос­ква; Ленинград, 1948, т. 1; 1949, т. 2; 1950, т. 3). Автор низки статей з філософії.

Пр.: Об одном обобщении теоремы Абеля // Сообщения Харьков. матем. об-ва. Сер. 2. 1902. Т. 7, № 6; Об ин­вариантных преобразованиях ультра­эллиптических интегралов // Там само. Т. 8, № 1–3; Общие исследования, относящиеся к интегрированию в конечном виде дифференциальных уравнений первого порядка // Там само. 1907. Т. 10, № 1, 5–6; О примерных множителях целой трансцендентной функции бесконечного ряда // Журн. Физ.-мат. об-ва при Донец. горном ин-те. 1929. Т. 1, вып. 1; Про українську та білоруську математичну термінологію у зв’язку з історією російської // Зб. НТШ. 1930. Т. 28–29; Sur les points singuliers des types specianx des fonctions donnees par la serie de Taylor) // Зап. Природ­ничо-тех. вiддiлу ВУАН. 1931. № 3; Про деякi задачi небесної механiки в неев­клiдовому просторi // Журн. матем. циклу ВУАН. 1932. № 1; Sur quelques pro­prietes des transformations irrationelles des courbes algebriques // Зап. Харків. матем. т-ва та НДІ математики і меха­нiки. Сер. 4. 1933. Т. 7; Про будування за допомогою алгебраїчних кривих в Евклiдовому i не Евклiдовому просторах // Журн. матем. циклу ВУАН. 1934. Т. 1, вип. 3; Sur les courbures des ordres supériores des courbes planes // Зб. НТШ. 1934. Т. 30, вип. 3; Про дiаметральнi властивостi алгебраїчних кривих на сферi // Журн. Iн-ту математики ВУАН. 1935. № 2; Про необхiднi умови зведення многогранникiв за допомогою подiбних частин // Там само; Про дуги алгебричних кривих // Журн. Iн-ту математики АН УРСР. 1936. № 2; Про властивостi косого чотирикутника i гекcаедра, одержуваних проектуванням в чотиримiрному просторi // Там само. 1938. № 1; О случаях центрального движения, разрешимых в элементарных трансцендентных и в эллиптических интегралах // Докл. АН УССР. 1949. № 3; О кривизне плоских кривых в пространстве Лобачевского // Нaук. зап. Київ. ун-ту. 1951. Т. 10, вип. 1 (Матем. зб. № 5); Геометрия радиолярий. Москва, 2012.

Літ.: Черняев М. П., Несторович Н. М., Ляпин Н. М. Дмитрий Дмитриевич Мор­духай-Болтовской (1876–1952) // УМН. 1953. Т. 8, вып. 4(56); Минковский В. А., Мокрищев К. К., Налбандян М. Б., Хап­ланов М. Г. Д. Д. Мордухай-Болтовской (к 100-летию со дня рождения) // Вопр. истории естествознания и техники. 1977. Вып. 3–4(56–57); Yu. S. Nalbandjan. O dziatalnosci profesora D. D. Mor­duchaja-Boltowskiego w Warszawie w latach 1898–1916 // XXII Szkola Historii Matematyki. Kraków, 1999; Математики. Механики.

Статтю оновлено: 2019