Мордюк Микола Семенович

МОРДЮ́К Микола Семенович (28. 09. 1932, с. Івашківці Новоушиц. р-ну, нині Хмельн. обл. – 15. 09. 1998, Київ) – металофізик. Чоловік Б. Фільц, батько Б. Мордюка. Канд. фіз.-мат. н. (1964). Закін. Чернів. ун-т (1955), де 1956–58 й працював. Учителював. 1962–95 – в Ін-ті металофізики НАНУ (Київ): від 1982 – ст. н. с. Наук. дослідження: вплив ультразвук. коливань на мех. властивості метал. матеріалів, пласт. деформація в ультразвук. полі, підвищення стійкості тугоплавких металів до високотемператур. повзучості. Розвинув феноменол. модель акустопласт. ефекту в металах. Готував доктор. дис. «Закономірності формування структури та фізичних властивостей металів і сплавів під дією ультразвукових коливань», яку не захистив через хворобу.

Пр.: Загасання пружних коливань у сплавах та при фазових перетвореннях // УФЖ. 1963. № 8; Влияние ультра­звуковых колебаний на физические свойства металлов и сплавов // Метал­лофизика. 1970. Т. 31; Повышение сопротивления высокотемпературной пол­зучести с помощью ультразвукового облучения // Физика металлов и метал­ловедение. 1973. Т. 29, № 3 (спів­авт.); Деформационное упрочнение и струк­турные изменения в молибдене при растяжении с наложением ультразву­­ковых колебаний // ПП. 1985. № 3 (спів­авт.); Акустопластический эффект при активной деформации кристалла // ФТТ. 1986. Т. 28, № 6 (спів­авт.); Прочностные и пластические характеристики метал­лов при однонаправленной деформации с одновременным наложением ультразвука // ПП. 1990. № 10 (спів­авт.).

Є. В. Кочелаб