Моренець Володимир Пилипович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моренець Володимир Пилипович


Моренець Володимир Пилипович

МО́РЕНЕЦЬ Володимир Пилипович (09. 06. 1953, Київ) – літературознавець, критик, перекладач. Син П. Моренця. Д-р філол. н. (1994), проф. (2001). Засл. діяч н. і т. України (2015). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1996), премія ж. «Сучасність» (1993). Чл. НСПУ (1983), один з ініціаторів створення й чл. АУП (1996; віце-президент – 1997–2004). Закін. Київ. ун-т (1975), у 1973–74 як полоніст за обміном навч. у Варшав. ун-ті. Працював літ. ред. ж. «Економіка Радянської України» (1977–82); н. с. Ін-ту літ-ри НАНУ (1982–96; обидва – Київ); від 1996 – зав. каф. літературознавства, від 1999 – декан маґістеріуму, 2003–15 – віце-президент із наук. студій, від 2011 – 1-й віце-президент, у 2014 – в. о. президента Нац. ун-ту «Києво-Могилян. академія». Викладав укр. літ-ру в Оттав. ун-ті (1990), досліджував літ. архіви та орг-цію Ph.D. програм у Колумбій. ун-ті (США, 1999, 2007–08). Дебютував як літ. критик 1974. Автор літературозн. та крит. праць, низки публікацій у періодиці, проблемно-огляд. студій укр. поезії у колектив. монографіях «Бій ішов святий і правий» (1985), «Діалектика художнього пошуку» (1989), «Tertium non da­tur» (2014). Автор ґрунт. статей про укр. митців (зокрема М. Вороного, В. Симоненка, Л. Талалая, М. Вінграновського, Т. Федюка, Д. Павличка, А. Бортняка, В. Герасим’юка, М. Самійленка), літ.-мист. групи і течії (Праз. школу та Нью-Йорк. групу поетів, Київ. школу поезії, укр. авангард тощо). Наук.-крит. працям М. притаманні аналітичність суджень, особлива увага до естет. та морально-етич. природи й специфіки худож. (переважно поет.) явищ, індивід. стиль викладу. З багатьма огляд. та портрет. розділами М. виступив у кн. «Історія української літератури. ХХ ст.» у 2-х т. (1993–95), був співред. її 2-го вид. (1998). У твор. доробку має художні перекл. з польс. літ-ри та гуманітар. думки 20 ст., зокрема фундам. працю А. Валіцького «В полоні консервативної утопії» (1998). Наук. ред. й упорядник колектив. праці «Людина в Часі: (філос. аспекти укр. літ-ри ХХ–ХХІ ст.)» (ч. 1–2, 2010–11), а також ініціатор і наук. ред. вид. «Філософія літератури» І. Фізера (2012). Усі зазнач. книги видані у Києві.

Пр.: Джерела поетики Константи Ільдефонса Галчинського. 1986; На відстані серця: Літ.-крит. нариси, есе. 1986; Борис Олійник: Нарис творчості. 1987; Володимир Сосюра: Нарис життя і творчості. 1990; Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща. 2002; Оксиморон: Літературозн. статті, дослідж., есеї. 2010 (усі – Київ).

Літ.: Володимир Пилипович Море­нець: Біобібліогр. покажч. 2003; Слово, яке тебе обирає: Зб. на пошану проф. В. Моренця. 2013 (обидва – Київ).

Статтю оновлено: 2019