Моренець Пилип Григорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моренець Пилип Григорович


Моренець Пилип Григорович

МО́РЕНЕЦЬ Пилип Григорович (27. 11. 1919, с. Варва, нині смт Черніг. обл. – 07. 12. 1969, Київ) – літературо­знавець, педагог, поет. Батько В. Моренця. Канд. філол. н. (1965). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Київ. ун-т (1947). Працював у Києві: н. с. Музею Т. Шевченка, учителем серед. школи № 147 (1948–58), н. с. сектору методики літ-ри Укр. НДІ педагогіки (1958–69). Автор метод. посібника «Вивчення української радянської літератури у восьмирічній школі» (1962), підручника «Українська література» для 4-го кл. (1969, спів­авт.), що впродовж 20-ти р. витримав низку перевидань. Підготував монографію «Виразне читання в школі», що фактично була його доктор. дис., однак здійснити ці наміри не встиг. У повоєнні роки досить активно виступав з добірками віршів в укр. періодиці: «Альманах молодих письменників» (1947), зб. «Літературна молодь» (1952; 1954), ж. «Дніпро» (1946, № 7–8) тощо. Поет. спадщина М. зібрана у кн. «А пісня лунає...» (1973; усі – Київ).

Літ.: Самійленко М. «Бо що таке поезія?..» // Моренець П., Маловик Г. А пісня лунає... К., 1973.

Статтю оновлено: 2019