Мориквас Надія Мирославівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мориквас Надія Мирославівна


Мориквас Надія Мирославівна

МОРИКВА́С Надія Мирославівна (псевд. і крипт.: Віра Занедільна, Н. Мирославенко, Н. М.; 09. 05. 1952, с. Шельпаки Підволочис. р-ну Терноп. обл.) – письменниця, есеїстка, журналістка. Канд. філол. н. (2008). Чл. НСПУ (1995), НСЖУ (1983). Премії ім. С. Федака (1980), ім. Б. Лепкого (2006). Закін. Львів. ун-т (1980), стажувалася в Ін-ті сх.-слов’ян. мов Яґеллон. ун-ту в Кракові (2006). Працювала в г. «Львівський залізничник», «Літературний Львів» (1994–99 – заст. ред.), «Галицька брама», «Наша спадщина» (обидві свого часу редагувала) та ін., вела автор. літ. програми на Львів. телебаченні та обл. радіо, автор. колонку в г. «Поступ». Від 2000 – гол. ред. культурол. ж. «Річ» (від 2009 – інтернет-вид.). Дебютувала добіркою віршів у ж. «Жовтень» (1988, № 10). У літ. доробку – зб. поезій «Біле місто» (1991), «Танці на льоду» (1996), «Істина срібноти» (1998), три «щоденники іроніч. прози» «Спокуса вічністю» (1997–99), кн. есеїв про сучас. письменників, митців, учених-філологів «За нас – у Львові: Міфи і міти» (2001), дві книги про незнищенні галиц. родини «Рід» (в автор. серії «Українські хроніки»; 2002; 2003), романи «Час без любови» (2007), «Де мій брат?» (2010), «Винова гора» (2017) та романи-есеї про призабутих галиц. першомодерністів з групи «Молода муза» «Меланхолія Степана Чарнецького» (2005), «Корнелія» (тут белетризов. П. Карманський; 2015), чимало літ. портретів, есеїв, рец. у збірниках та періодиці. Усі зазнач. твори опубл. у Львові. У творчості М. вдало поєднані мист. й дослідниц. інтереси авторки. М. – відома учасниця і дослідниця руху поетів-«позадесятників» кін. 1990-х рр. І в поезії, і в прозі орієнтується на високоінтелектуал. читача – самовимоглива щодо мови й стилю. Окремі її твори перекладено нім., італ., угор. та румун. мовами.

Літ.: Ільницький М. Поезія «сновидної ясновидності» // Мориквас Н. Істи­на срібноти. Л., 1998; Тарнашинська Л. Запрошення на стомлений чай, або Замах… на анонімність // ЛУ. 1999, 15 квіт.; Соболь В. Зелена магія мандрівки // СіЧ. 2011. № 1; Горболіс Л. «Здалеку кричу: я – українка!» // Там само. 2013. № 10; Шевчук В. Львівські хроніки Надії Мориквас // Мориквас Н. Корнелія. Л., 2015.

Статтю оновлено: 2019