Моріак Франсуа | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моріак Франсуа


Моріак Франсуа

МОРІА́К Франсуа (Mauriac François; 11. 10. 1885, м. Бордо, Франція – 01. 09. 1970, Париж) – французький письменник. Чл. Франц. академії (1933). Нобелів. премія з літ-ри (1952). Закін. катол. коледж маріанітів, навч. 1906–07 на літ. ф-ті Ун-ту в Бордо. Дитинство вважав безкінечно сумним періодом життя, і лише віра, що займала провідне місце у вихованні дітей, «надавала йому більше радощів, ніж скорботи». У 13-річ. віці написав свій перший справж. твір – мелодраму «Va-t’en» («Йди геть»), присвяч. сестрі Жермені. Відсутність батька та виховання реліг. матір’ю у замкненому родин. колі М. вважав важл. фактором свого становлення. Проблеми гріха та благодаті, спокус духу та плоті хвилювали його з юних літ і відобразилися вже у його дебют. поет. зб. «Les mains jointes» («Складені для молитви руки», 1909) та «L’Adieu à l’adoles­cence» («Прощавай, юносте», 1911) автобіогр. характеру, що отримали схвал. відгуки Ґ. Апол­лінера. Поезія М. справила суттєвий вплив і на прозу, що помітно її відтіснила. Популярності як романіст він устиг зажити ще до вій­ни, видавши романи «L’En­fant chargé de chaines» («Дитина в ланцюгах», 1913) і «La robe prétexte» («Патриціанська тога», 1914). За часів 1-ї світ. вій­ни літ. кар’єра М. зазнала паузи через його службу, попри слабке здо­ров’я, у військ. шпиталі в Салоніках. Після вій­ни повернувся до літ. діяльності. Спочатку завсідник у світських і літ. салонах, з часом і досвідом М., витончений знавець поганих і гарних граней людської душі, запозичуючи досвід з творів Ф. Достоєвського і М. Пруста, почав писати свої викривал. твори про життя і звичаї провінц. буржуазії – «Le baiser au lépreux» («Поцілунок, дарований прокаженому», 1922), «Génitrix» («Самиця», 1924), «Le Désert de l’amour» («Пустеля любові», 1925; Ґран-Прі Франц. академії, 1926), «Thérèse Desqueyroux» («Тереза Дескейру», 1927), «Le nœud de vipères» («Гадючник», 1932), «Le Mystère Frontenac» («Містерія Фронтенак», 1933) – в них розгортається конфлікт між вірою і плоттю, що зумовлює жахливу душевну порожнечу, яку його ге­рої мають подолати, аби знайти вихід із глухого кута. Шукав себе в політ. житті, спочатку на боці націоналістів під час громадян. вій­ни в Іспанії, після знищення м. Герніка перейшов на позиції лівих християн. За часів нім. окупації Франції, після деяких вагань перед т. зв. Нац. революцією, запроважуваною маршалом А.-Ф. Петеном, 1941 опублікував роман «Pharisienne» («Фарисейка»), який вважають критикою режиму Віші. Під час 2-ї світ. вій­ни М. – учасник Руху Опору, під псевд. Форез видав зб. антифашист. статей «Cahier noir» («Чорний зошит», 1943). Його естет. і літ. уподобання викладені у роботах «Le Roman» («Роман», 1928), «Le Romancier et ses personnages» («Романіст і його персонажі», 1933), «Mémoires in­térieurs» («Внутрішні мемуари», 1959). У всіх моріаків. творах присутній Бог, прихований чи явлений – «La Vie de Jésus» («Ісусове життя», 1936), «Agneau» («Агнець», 1954), «Le Pain vivant» («Хліб життя», 1955) – всюди він простягає руку, аби допомогти, всюди чекає упосліджених. Принцип ідеалізації чужий поетиці М. Він не лише не поділяє своїх персонажів на добрих і поганих, а й уважає небезпечним такий підхід загалом. Змішання барв не є наслідком нерозбірливості письменника чи відсутності у нього чітких морал. критеріїв. За М., усвідомлення людиною своїх чеснот, а потім і непогрішимості, святості призводить до того, що серце її черствіє, вона втрачає здатність до співчуття, а отже, впадає у значно важчі гріхи, ніж ті, які вона засуджує. Писав також п’єси: «Asmodée» («Асмодей», 1938), «Les Mal-Aimés» («Нелюбі», 1945), «Passage du malin» («Лихий поплутав», 1948), «Le Feu sur la terre» («Вогонь на землі», 1951). Усі зазнач. твори М. опубл. у Парижі, окремі з них укр. мовою переклали С. Гординський, Д. Паламарчук, С. Пінчук, А. Перепадя, Г. Чернієнко.

Тв.: Œuvres complètes. Vol. 1–12. 1950–56; Œuvres romanesques et théâtrales complètes. Vol. 1–4. 1978–85; Œuvres autobiographiques complètes. 1990 (усі – Париж); укр. перекл. – Літератор. [X.], 1927; Марсіяс або Ласка // Назустріч. 1934. № 3; Гадючник. Дорога в нікуди. Тереза Дескейру. Л., 1986; Гадючник. Дорога в нікуди. К., 1980; У що я вірю. К., 1993; Поцілунок, дарований прокаженому. К., 1994; Ісусове життя. К., 2009.

Літ.: Новий член Французької Академії [поет Франсуа Моріяк] // Назустріч. 1932. № 3; Кирнозе З. И. Франсуа Мориак. Москва, 1970; Якимович Т. «Пла­нета Моріак» // Всесвіт. 1977. № 7; J.-L. Barré. François Mauriac. Vol. 1–2. Paris, 2009–10; Тарасюк Я. Інший-свій та Інший-чужий: онтологічний конфлікт статей у ранніх романах Ф. Моріака // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. Літературознавство. 2012. Вип. 35; Польщак А. Філософія Жака Марітена та світогляд Франсуа Моріака, Жоржа Бернаноса та Поля Клоделя як письменників французького «католицького відродження» // Мандрівець. 2015. № 2.

Статтю оновлено: 2019