Молібденіт — Енциклопедія Сучасної України

Молібденіт

МОЛІБДЕНІ́Т (від грец. μόλυβδος – свинець) – мінерал класу сульфідів і їх аналогів МоS2. Містить домішки Re, Fe і Os. Утворює дві поліморфні модифікації – гексагональну 2Н і ромбоедричну тригональну 3R. Форми виділення: лускуваті та листуваті агрегати, а також кристали гексагонально-таблитчастого, іноді укороченого або бочкоподіб. обрису. Колір свинцево-сірий, риса сіра, часто із зеленкуватим відтінком. Блиск металічний. Спайність досконала. Твердість 1; густина 4,7–5,0. Відбивна здатність висока (40 %). Перед паял. трубкою плавиться. М. – типовий високотемператур. гідротермал. мінерал, родовища якого тісно пов’язані з кислими магматич. породами (гранітами та гранодіоритами). Міститься у кварц. жилах або в окварцьованих породах в асоціації з піритом і халькопіритом, а також у шеємітонос. скарн. зонах з вольфрамітом, каситеритом, шеєлітом і вісмутином. Найбільші родовища знаходяться у США: Кляймекс (шт. Колорадо; 50–60 % світ. видобутку) та Бінгем (шт. Юта). Виявлено на Кавказі, Сх. Сибіру. Великі, добре утворені кристали знайдено в Кінсґейті (Новий Пн. Вельс, Австралія) і в родовищі Оґден (шт. Нью-Джерсі, США). М. досить поширений на Україні (понад 200 знахідок). Одне родовище та 10 рудопроявів виявлені в мінералог. провінціях УЩ. Найбільші концентрації приурочені до пн.-зх. частини щита (Волин. провінція), в якій відкрито Вербин. родовище і низку рудопроявів (Річинський, Високий, Пержанський, Вирівський, Ясногірський та ін.). Переважає в Україні гексагонал. політип М. 2Н. Винятково М. 3R є мінерал Вербин. родовища.

О. І. Матковський

Статтю оновлено: 2019

Покликання на статтю
О. І. Матковський . Молібденіт // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=69320 (дата звернення: 20.06.2021)