Мінеральних добрив промисловість | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінеральних добрив промисловість


Мінеральних добрив промисловість

МІНЕРА́ЛЬНИХ ДО́БРИВ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – підгалузь хімічної промисловості, підприємства якої виробляють мінеральні азотні, фосфатні, калійні, складні й комплексні добрива, кислоти фосфору, сірчану, азотну, солі фосфору, барію, сірчистий натрій, різні солі, що містять фтор, тощо. Відтоді як нім. хімік Ю. Лібіх довів необхідність мінерал. живлення рослин (1840) і винайшов засіб одержання фосфорного добрива, відомого під назвою «простий суперфосфат», М. д. п. пройшла довгий шлях розвитку і перетворилася в одну з найбільш тоннаж. галузей світ. хім. пром-сті. В Україні до 1917 діяли 2 суперфосфатні з-ди – у Вінниці та Одесі. Вони працювали частково на привіз. сировині (мароккан. фосфорити) й на фосфатах Поділ. родовища. З відкриттям 1926 на Кольському п-ові (РФ) апатит. родовища, проблема сировини для вироб-ва фосфор. добрив в Україні була вирішена. 1930 Вінн. з-д переведено на апатит. концентрат і побудовано цех простого суперфосфату на Костянтинівському державному хімічному заводі. 1954 уведено в дію Сумський суперфосфатний завод. Від 1970-х рр. розпочато виготовлення складних добрив, що містять два або три пожив. елементи (азот-фосфор, азот-фосфор-калій): амофос, нітрофос, діамофос, нітроамофоска тощо. У 1980-і рр. побудовано цехи з вироб-ва рідких комплекс. добрив, корм. добавок для тварин тощо. Для підвищення урожайності с.-г. культур, нормал. росту і розвитку рослин потрібні різні поживні елементи у формі, що добре засвоюється рослинами. Осн. життєво важливими елементами для рослин є азот, фосфор і калій, їх засвоюють рослини з ґрунту. Для живлення рослин ці та ін. елементи вносять у ґрунт у вигляді мінеральних добрив (М. д.).

Агрохіміками доведено, що при забезпеченні рослин усіма пожив. речовинами можна отримати до 50 % підвищення урожайності практично всіх культур землеробства. М. д. залежно від способу вироб-ва класифікують на прості й комплексні. Прості – М. д., що містять один пожив. елемент – азот, фосфор або калій. До них належать, напр., простий і подвій. суперфосфат, фосфоритне борошно (фосфорні добрива), аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію (азотні добрива), хлористий калій, сульфат калію (калійні добрива). Комплексні добрива містять не менше двох живильних для рослин речовин у різних поєднаннях і співвідношеннях, складні добрива – два і більше поживних для рослин елементів, що входять до складу одного хім. з’єднання, напр., фосфати амонію, нітрофосфати тощо. Складно-змішані добрива отримують змішуванням готових простих добрив з уведенням до суміші рідких і газоподіб. продуктів.

Зокрема, за даними проведеного аналізу інформації Продовол. та с.-г. орг-цією (FAO) ООН, фактич. рівень внесення М. д. у різних країнах світу є досить високим. Найвищий показник спостерігається у Нідерландах, де в середньому із розрахунку на 1 га наявної земел. площі використовують для с.-г. вироб-ва 258 кг М. д. у перерахунку на 100 % осн. пожив. речовин, у Великій Британії – 247 кг, Ізраїлі – 240 кг, Німеччині – 202 кг, Білорусі – 194 кг, Польщі – 176 кг, Франції – 169 кг, Чехії – 153 кг, США – 137 кг, Італії – 129 кг, Угорщині – 118 кг, Туреччині – 107 кг. З огляду на це можна також стверджувати, що наявний рівень серед. урожайності вирощування осн. с.-г. культур у Нідерландах, Великій Британії, Ізраїлі та Німеччині – один із найвищих у світі, що є знач. мірою результатом оптимал. використання М. д. в аграр. вироб-ві на основі дотримання рекомендацій науковців цих країн та їх правильного розуміння з боку місц. фермерів за наявності відповід. фінанс. можливостей і доступності забезпечення придбання. Нинішній рівень використання М. д. у вітчизн. с. госп-ві, попри позитивні тенденції остан. років, залишається ще досить низьким як порівняно з рекомендаціями науковців та фахівців галузі, так і відносно показників багатьох розвинутих країн світу. Якщо порівняти окремі показники статистики із розрахунку на 1 га удобреної площі, то обсяги внесення усіх видів М. д. за вказаний період збільшилися від 98 до 123 кг, або майже в 1,2 раза, а її частка підвищилася від 80,8 до 89,4 % (Табл. 1).

промисловість мінеральних добрив

Аналіз структури обсягу внесення М. д. 2017 за часткою пожив. речовин виявив, що бл. 67,3 % їх становили азотні, 17,9 % – фосфорні й 14,8 % – калійні. Враховуючи той факт, що нині наявний рівень використання М. д. у с. госп-ві не лише суттєво відстає від аналог. показника розвинутих в аграр. відношенні країн світу, але й не забезпечує простого дотримання балансу пожив. речовин в агросфері, то можна очікувати в подальшому його підвищення як важливого стратег. чинника збереження конкурентоспроможності галузі. Багато в чому це залежить від можливостей збереження і нарощування потужностей вітчизн. хім. пром-сті. Найбільшим постачальником М. д. на світ. ринок є компанія «PotashCorp» (Канада), наступна – «Mosaic» (США), до десятки лідерів також входять «Беларуськалий» (Білорусь), «OCP» (Марокко), «Agrium» (Канада), «Is­rael Chemicals» (Ізраїль), «Yara» (Україна), «Уралкалий», «Сильвинит» (обидві – РФ). Серед ін. потуж. виробників – «Sinochem» (Китай), «IFFCO» (Індія), «Еврохим», «Фосагро», «Тольяттиазот» (усі – РФ), «SAFCO» (Саудів. Аравія), «EFC», «AFCCO» (обидва – Єгипет), ПАТ «Азот» (Україна) та «Koch» (США). Так, у структурі світ. вироб-ва азот. добрив найбільшу частку ринку в 2010-і рр. має Китай – 34 %, Україна – 3 % світ. ринку, фосфат. добрив – США (24 %), наступна – РФ (17 %).

Вироб-во М. д. завжди було і є одним зі стратегічно важливих сегментів вітчизн. хім. пром-сті, що орієнтоване не лише на експорт, а й на забезпечення внутр. потреб аграр. сектору економіки. Остан. роками галузь зіткнулася із проблемами забезпечення сировиною для виготовлення М. д., що вплинуло на стабільність роботи хім. підпр-в. Більшість з них виготовляють азотні добрива, а відтак, суттєво залежать від постачання імпорт. газу та його ціни. Значне її підвищення призводить фактично до зниження конкурентоспроможності вироб-ва М. д. та скорочення експорт. потенціалу галузі. Ці проблеми безпосередньо впливають на обсяги вироб-ва азот. добрив упродовж остан. років. Якщо 2010 в Україні виготовлено 2079,4 тис. т азот. добрив у перерахунку на поживні речовини (N), 2013 – 3474,6 тис. т, то 2017 – 1404,0 тис. т. Особливістю вироб-ва М. д. є те, що їх можуть також використовувати як компоненти для отримання ін. видів продукції хім. пром-сті. 2017 у структурі їх випуску переважав аміак безводний, а також нітрат амонію (Табл. 2).

промисловість мінеральних добрив

Значну частину азот. М. д. в Украї­ні виготовляють на підпр-вах ХК «Ostchem Holding AG», що об’єднує, зокрема, ПАТи «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот», Сіверськодонец. об’єдн. «Азот» (Луган. обл.) та ін. підпр-ва хім. пром-сті. Також азотні добрива випускає Одеський припортовий завод. Щодо ін. видів М. д. – фосфор. і калійних, то їхнє вироб-во суттєво коливається в різні роки. Деяке зростання випуску фосфор. добрив спостерігалося лише 2010–12, коли його обсяги безпосередньо збільшилися більш ніж удвічі – від 22,5 до 51,6 тис. т. Подібна ситуація склалася також із калій. добривами, 2016 їхнє вироб-во становило 4,8 тис. т. Нині випуск фосфор. добрив в Україні з кожним роком знижується. Насамперед це пояснюється різким підвищенням ціни на рос. апатит. концентрат – сировину, на якій базувалося укр. вироб-во фосфат. добрив.

В останні роки підпр-ва працюють на пн.-афр. (алжир., мароккан.) та сирій. фосфоритах. Нині досить велику частину складних комплекс. М. д. імпортують, хоча вітчизн. хім. пром-сть має потенціал збільшення обсягів їхнього вироб-ва. Зокрема це стосується діяльності ПАТ «Сумихімпром», де випускають значну номенклатуру М. д.: сульфат амонію, суперагро NP (10:40, 12:24) та NPК (4:20:20, 15:15:15, 5:16:36, 6:24:12, 8:19:29, 8:24:24, 10:20:20, 10:26:26, 12:24:12, 14:18:18 +6S+1B і 14:23:14 +6S+1B), суперфосфат гранульов. амонізований. Вітчизн. ринок М. д., з метою нарощування вироб-ва та експорту продукції, потребує реорганізації осн. видів діяльності (позитив. зміни кількісно-якіс. параметрів маркетинг. діяльності, сфери вироб-ва та зв’язків із постачальниками сировини, транспорт. діяльності та сфери збуту), а також інтенсив. розвитку додатк. видів діяльності (розвитку експортно-орієнтованих фінанс. послуг, внутр. корпоратив. інтеграції та міжкорпоратив. спів­роб-ва, створення й актив. використання торг. марки). Такий підхід до реформування галузі означатиме використання науково обґрунтованої конкурент. стратегії, яка реалізується у свідомому формуванні міжнар. конкуренції.

Осн. наук. інституціями, що вивчають проблеми вироб-ва М. д. в Україні, є Сумський державний науково-дослідний інститут мінеральних добрив і пігментів, Сумський державний університет, «Харківський політехнічний інститут» Національний технічний університет, «Київсь­кий політехнічний інститут» Національний технічний університет України, з проектування підпр-в М. д. п. – ПАТ «Урхімпроект» (Суми). Серед провід. учених галузі – В. Склабінський, І. Астрелін, С. Вакал.

Літ.: Сметана В. Світовий ринок мінеральних добрив: реалізація конкурентних переваг виробників // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Економіка. 2010. Вип. 50; Саліхова О. Конкурентоспроможність українських виробників азотних добрив: проблеми та шляхи їх вирішення // Економіст. 2010. № 5; Губатенко Н. И. Мировой рынок минеральных удобрений. Д., 2012; Кудинова О. Потенциал мирового рынка минеральных удобрений // Конъюнктура. 2012. № 1; Баталова О. А., Дружиніна О. С. Місце України на світовому ринку мінеральних добрив // Ефективна економіка. 2014. № 11; Дудка С. В., Подустов М. О., Дзевочко О. М. та ін. Розробка математичної моделі і програмного забезпечення процеса гранулоутворення мінеральних добрив // Інтегров. технології та енергозбереження. 2015. № 1; Вони ж. Підвищення енергоефективності та рівня екологічної безпеки виробництва мінеральних добрив // Там само. № 2; Казакова І. В. Особливості формування світового та вітчизняного ринків мінеральних добрив // Економіка і прогнозування. 2015. № 2; Гладких Д. Є. Потенціал світового ринку мінеральних добрив в умовах економічної кризи // Вісн. Приазов. тех. ун-ту. Сер. Екон. науки. 2015. Вип. 30.

Статтю оновлено: 2019