Морозов Георгій Вадимович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морозов Георгій Вадимович


Морозов Георгій  Вадимович

МОРО́ЗОВ Георгій Вадимович (24. 10. 1900, Одеса – 08. 10. 1993, м. Сент-Же­­нев’є-де-Буа, Франція) – живописець. Син В. Морозова. 1920 виїхав до Франції, жив у Парижі. Чл., віце-голова (1950-і рр.) т-ва «Ікона». Брав участь у виставках від 1930. Навч. іконопису у П. Софронова (1931). Викладав живопис та іконопис. Створив іконостаси для православ. храмів св. Сергія в Парижі (1943–53), Пророка Іллі в Гельсинкі (1954–56, спів­авт.), катол. церкви Воз­движення Чесного хреста у бенедиктин. монастирі в Шеветоні (Бельгія), церкви у центрі єзуїтів Сен-Жорж побл. Парижа, хрести для кладовища та церкви у Сент-Женев’є-де-Буа. Писав ікони для церков св. Іринея в Ліоні (Франція, 1960–61), Успенської в Фатимі (Португалія, 1963–68), св. Серафима Саровського та Введення в храм Пресвятої Богородиці в Парижі (1979). Співав у хорі церкви Введення у храм Пресвятої Богородиці. Останні роки провів у Будинку для літніх людей у Сент-Женев’є-де-Буа.

Літ.: Залесская З. Памяти Г. В. Морозова // Рус. мысль. 1993, 2–8 дек.; Вздорнов И. А., Залесская З. Е., Лелекова О. В. Общество «Икона» в Париже. Т. 1. Москва; Париж, 2002.

Статтю оновлено: 2019