Морозов Микола Васильович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морозов Микола Васильович


Морозов Микола  Васильович

МОРО́ЗОВ Микола Васильович (24. 02. 1943, с. Матвійовка Курської обл., РФ – 10. 06. 2006, Одеса) – художник-монументаліст. Чл. НСХУ (1980). Закін. Ленінгр. вище худож.-пром. уч-ще (нині С.-Пе­тербург, 1968; викл. К. Йогансон, А. Казанцев, Г. Савінов). Працював в Одесі: викл. худож.-графіч. ф-ту пед. ін-ту (1968–72); монуменаліст худож.-вироб. комбінату (1971–91). На твор. роботі. Учасник худож. виставок від 1968. Персон. – в Одесі (1993). Для творчості М. характерні вишукана стилістика декор. мови, актив. графіч. малюнок, умовність зображення. Від 1996 розписував церкви й культові споруди в Україні, Росії.

Тв.: розписи – «Білорусія індустріальна», «Білорусія соціалістична», «Білорусія сільськогосподарська» (Будинок спілок у м. Пружани, Білорусь, 1969–70), «Будівники» (1972), «Меліоратори – перетворювачі землі» (1974; Будинок культури меліораторів у смт Брилівка Цюрупин., нині Олешків. р-ну Херсон. обл.), «Швачки» (швейне об’єднання, Одеса, 1975), «Осінь», «Освіта», «Хіміки», «Механізатори» (технікум у с. Петрівка Комінтернів., нині Лиман. р-ну Одес. обл., 1977–78), «Автотуризм», «Міжнародний туризм» (кемпінг «Кароліно-Бугаз», Одес. обл.), «Полудень», «Вечір», «Ранок», «Сонце» (плафони ресторану готелю «Турист»; усі – 1979–80), «Інженери флоту» (Ін-т інж. мор. флоту, 1980); мозаїка «Гармонія» (ін-т «Укрпівдендіпрокомунбуд», 1977; усі – Одеса); живописна серія «Пейзаж і природа» (1990–95); розписи соборів Євангеліста Луки (с. Сербка Комінтернів. р-ну, 1998–2000), Петра і Павла (м. Перм, РФ, 1996–2002).

Літ.: Тарасенко О. Монументальная ментальность Николая Морозова // Мист. мапа України. Одеса: живопис, графіка, скульптура. К., 2009.

Статтю оновлено: 2019