Морської біології Інститут НАНУ | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морської біології Інститут НАНУ


Морської біології Інститут НАНУ

МОРСЬКО́Ї БІОЛО́ГІЇ Інститут НАНУ Засн. 1953 як Одес. біол. станція Ін-ту гідробіології АН УРСР (Київ; див. Гідробіології Інститут НАНУ) для дослідж. біології пн.-зх. частини (шельфу) Чорного моря, впливу Дунаю, Дністра, Дніпра на море та його мешканців. 1963 реорганізовано в Одес. філію Ін-ту біології пд. морів АН УРСР (Севастополь; див. Біології південних морів Інститут ім. О. Ковалевського НАНУ). Від 2014 – сучасна назва. У 1950–60-х рр. здійснювали інвентаризацію фауни та флори у різних умовах існування в морі та солоних лиманах. У приповерхн. мікрошарі води відкрито мор. нейстон та сформульовано основи нової галузі біології моря – морської нейстонології. У 1970–80-х рр. осн. увагу приділяли вивченню реакції мор. організмів, їх популяцій та біоценозів на різні форми антропоген. впливу. Фахівцям Ін-ту належать перші на Чорному морі фундам. дослідж. евтрофікації та її наслідків – «цвітіння» води, зниження прозорості, утворення зон гіпоксії на шельфі, масової загибелі донних організмів тощо. Ін-том запропоновано шляхи і методи покращення екол. ситуації у прибереж. зоні моря (серія праць про штучні рифи та екол. тестування мор. акваторій). Нині науковці Ін-ту здійснюють комплексні фундам. і прикладні дослідж. у різних галузях біології та екології водних екосистем, наук. екол. експертизу; удосконалюють методи охорони та упр. екосистемами, їх сталого розвит­ку; розробляють сучасні методи відбору і оброблення гідробіол. проб, аналізу наук. інформації. Осн. напрями діяльності: екологія водойм із впливом великих портово-пром. комплексів і агломерацій; гідробіол. покращення та відновлення порушених екосистем; матем. моделювання водних екосистем для отримання об’єктив. діагнозу і прогнозів їх подальшого стану; створення комп’ютер. екол. баз даних по шельфу пн.-зх. частини Чорного моря, прибереж. р-нів і лиманів у межиріччі Дунай–Дніпро. Наук. підрозділи Ін-ту: відділи екол. інтеграції біоциклів, екології крайових угруповань, якості водного середовища, морфо-функціонал. екології водної рослинності. Дир. – К. Виноградов (1953–72), Ю. Зайцев (1972–89), О. Бронфман (1989–94), від 1994 – Б. Александров.

Статтю оновлено: 2019