Морськой Гаврило Олексійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морськой Гаврило Олексійович


Морськой Гаврило  Олексійович

МОРСЬКО́Й Гаврило Олексійович (справж. – Янчевецький; 23. 03(04. 04). 1862, Черніг. губ. – 26. 12. 1914 (08. 01. 1915), Петроград, нині С.-Петербург) – співак (лірико-драматичний тенор). З дит. років співав у Київ. митропол. хорі. Вокал. освіту здобув у регент. класах Придвор. хор. капели в С.-Петербурзі, згодом у С.-Пе­тербур. консерваторії (1889; кл. С. Габеля, К. Еверарді). Удосконалював майстерність у О. Палечека. 1889–92 – соліст Одес., 1892–93, 1894–95 – Київ., 1893–94 – Харків. опер. театрів, 1895–1907 – Маріїн. опери у С.-Пе­тер­бурзі. Володів сильним голосом широкого діапазону. Виконав. майстерність М. характеризувалася гнучкою муз. технікою і темперамент. драм. грою. Активно пропагував укр. муз. мист-во на теренах Росії. Був головою укр. громади у С.-Петербурзі, на вечорах якої влаштовував концерти укр. музики. 1900–01 на фірмі «Грамофон» у С.-Петербурзі записав укр. нар. пісні «На городі пастернак», «Якби таки або так, або сяк», романси «Садок вишневий коло хати» М. Лисенка та влас. романс «У гаю, гаю вітру нема». 1907, 1909 гастролював в Україні, зокрема Харкові, Полтаві, Катеринославі (нині Дніпро), Єлисаветграді (нині Кропивницький).

Партії: Садко, Берендей, Ликов, Дяк, Левко («Садко», «Снігуронька», «Царева наречена», «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова), Герман, Ленський («Пікова дама», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Самозванець, Голицин («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Рауль, Іоанн Лейденський («Гуґеноти», «Пророк» Дж. Мейєрбера), Радамес («Аїда» Дж. Верді), Лоенґрін (однойм. опера Р. Ваґнера).

Літ.: Русова С. Український вечір у Петербурзі // Рада. 1907, 29 лют.; Кон­церт Морского // РМГ. 1909. № 16; Мор­ской Г. А. (Некролог) // Театр и искусство. 1915. № 1.

Статтю оновлено: 2019