Московка Іванна Валеріївна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Московка Іванна Валеріївна


Московка Іванна Валеріївна

МОСКО́ВКА Іванна Валеріївна (14. 05. 1969, Київ) – живописець, графік. Дочка Т. Московки, онука Л. Митяєвої, дружина Ю. Солов’я. Чл. НСХУ (1994). Навч. у приват. школі живопису В. Зарецького (1985–87), закін. Укр. АМ (1993; викл. В. Болдирев, Т. Голембієвська, В. Пузирков) у Києві. На твор. роботі. Осн. галузі – станк. живопис і графіка. Створює пейзажі, натюрморти, портрети у реаліст. стилі. Учасниця всеукр., міжнар. худож. виставок і пленерів від 1989. Персон. – у Києві (1992, 1998, 2000–04, 2007–09, 2013–14).

Тв.: живопис – «Із глибин віків» (1990), «Пора вже бути на коні» (1991), «Вогонь душі живої» (1992), «Відродження», «Видубицький монастир» (обидва – 1993), «Гуцульський край» (1994), «Скарби віків», «Степ» (обидва – 1995), «Після дощу» (1996), «Соняхи. Родина» (1997), «Квіти кохання», «Посол і поет Хорватії Дж. Відмарович» (обидва – 1998), «Андріївська церква», «Мелодія», «Цвіт Землі» (усі – 1999), «Кращий лицар Європи» (2000), «Старовинне місто», «Країна сонця і тепла», «Мальви. Хотин» (усі – 2001), «Зачарована весна» (2002), «Білий бузок» (2003), «Таємні чари» (2007), «Покрова козацтва. Осавул Дмитро» (2008), «Чарівна мелодія», «Свіжі іриси», «Сонечко», «Передзвін віків» (усі – 2009), «Мальви біля храму» (2012); графічні серії – «Польща» (2011–13), «Хорватія» (2013).

Літ.: Могилевський В. Щоб говорила пауза, її треба вміти тримати. Іванна Московка вміє // Україна. 1996. № 2–3; Омельчук Ю. Стиль Іванни Московки // Сім’я. 2000. № 4–5; Іванна Московка: Каталог. К., 2000; 2004; Денисенко А. Оптимістичні барви // ОМ. 2006. № 3; Максимова Н. Осяйні картини // ДУ. 2008, 31 жовт.

Статтю оновлено: 2019