Московка Таміла Олександрівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Московка Таміла Олександрівна


Московка Таміла Олександрівна

МОСКО́ВКА Таміла Олександрівна (07. 01. 1944, Київ) – художниця декоративного мистецтва, живописець. Дочка Л. Митяєвої, мати І. Московки. Засл. художник України (1983). Чл. НСХУ (1976). Закін. Київ. худож. ін-т (1968; викл. В. Костецький, О. Сиротенко, К. Трохименко). Осн. галузі – художнє скло, кераміка, живопис та графіка. Учасниця всеукр., всесоюз. та міжнар. мист. виставок і пленерів від 1973. Персон. – у Києві (1998, 2001–04, 2007–09, 2013–14). Авторка робіт з кольор. кришталю з матовим гравіруванням, керам. панно, живопис. полотен. Окремі роботи зберігаються у НМУНДМ (Київ), Музеї історії міста Києва, Коломий. музеї нар. мист-ва Гуцульщини та Покуття (Івано-Фр. обл.).

Тв.: набір келихів «Промінь» (1974); набори – «Квітуча Україна» (1975), «Степом, степом…» (1978), «Захисники» (1982), «Спогади про друзів» (1983), «Севастопольці» (1985), «Зоре моя вечірняя» (1989), «Спрага» (1991), «Запорожець» (1992), «Вечір» (2000); ваза «Мавка» (1994); композиції – «Дві грації», «Ніченька», «Єдність» (усі – 2001); графічні серії – «Мексика» (1985), «Чорногорія» (2003); живопис – «Спогади про Хорватію», «Вівці мої, вівці» (обидва – 1995), «Храм» (1996), «Тиха молитва» (1997), «Храм душі людської» (1998), «Сріблястий день» (1999), «Місто на Адріатиці», «Стара вуличка. Хорватія» (обидва – 2000), «Домініканський собор», «Таємниці вічності», «Дотик історії» (усі – 2001), «Лабіринт» (2002), «Бухта бажань» (2004), «Соняхи» (2005), «Тепле море», «Золоте місто» (обидва – 2007), «Ранкова свіжість» (2008), «Іриси на тлі замку», «Зацвіла айва» (обидва – 2009), «Хорватія» (2012).

Літ.: Мельник Л. Розвиваючи традиції // ОМ. 1976. № 2; Могилевський В. Чарівниці скла // Сучасність. 1995. № 10; Місто моєї любові: Каталог. К., 2002; Городня О. Зі склом і пензлем // Профспілки України. 2003. № 3; Нестеркова О. Связь временем // Салон. 2003. № 4; Чегусова.

Статтю оновлено: 2019