Мостиський район | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мостиський район


Мостиський район

МОСТИ́СЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у західній частині Львівської області. Межує на Пн. з Яворів., на Сх. – з Городоц., на Пд. Сх. і Пд. – з Самбір., на Пд. і Пд. Зх. – з Старосамбір. р-нами Львів. обл. На Зх. проходить укр.-польс. кордон (у с. Шегині – міжнар. пункт переходу). Утвор. 1940 у складі Дрогоб. обл. з частини насел. пунктів Мостис. пов. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Багатьох мешканців убили нацисти. До серед. 1950-х рр. здійснювало збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. Із Мостищини заслано в Сибір 2638 осіб. Від 1959 – у складі Львів. обл. 1940–59 окремо існували Крукениц. і Судововишнян. р-ни. 1962–66 насел. пункти Мостищини входили до Городоц., Самбір. та Старосамбір. р-нів. Пл. 845 км2. За переписом насел. 2001, проживали 61 892 особи (складає 96,2 % до 1989): українців – 91,8 %, поляків – 7,6 %, росіян – 0,5 %; станом на 1 січня 2018 – 56 881 особа. У складі р-ну – міста Мостиська та Судова Вишня і 110 сіл (з них найдавніші: Черневе, вперше згадується у писем. джерелах 1300; Крукеничі, Пнікут, Стоянці, усі – 1366; Поповичі, 1387). Лежить у Передкарпатті, у ме­жах Сянсько-Дністров. межиріччя, де пролягає Гол. Європ. вододіл. Поверхня більшої частини – підвищена хвиляста рівнина. Найвища точка – г. Радохінська (337 м). Розвідано поклади нафти, природ. газу (Буцев. газове родовище, Никловицьке газове родовище, Хідновицьке газове родовище), торфу, піску та глини. Є термічні води. Протікають річки (бас. Вісли): Вишня (впадає у Сян) з притоками Січна, Вишенька, Потік Чорний, Хоросниця; Бухта (впадає у Вир). У пн. і сх. частинах переважають темно-сірі опідзолені та дернові; у зх. – дерново-підзолисті; у пд. – ясно-сірі та сірі лісові ґрунти. Бл. 17 % тер. р-ну вкривають ліси: ростуть дуби (бл. 25 %), буки, сосни, ялини, вільхи, граби. Об’єк­ти природно-заповід. фонду місц. значення (усі охороняються від 1984): геол. пам’ятки природи Валуни польодовик. періоду (с. Боляновичі, 0,3 га), Залишки польодовик. морени з викоп. торфовищем (с. Крукеничі, 8,6 га), пам’ятки садово-парк. мист-ва Крукениц. (3,8 га), Тишковиц. (14 га), Тщенец. (11 га; усі закладені у 18 ст.) і Судововишнян. (6 га, 19 ст.) парки. Гол. пром. підпр-ва розташ. у райцентрі та Судовій Вишні. С.-г. підпр-ва переважно спеціалізуються на вирощуванні зерн. культур. Залізничні станції: Мостиська І, Мостиська ІІ, Судова Вишня; зупинк. пункти: Заріччя, Хоросни­ця. У М. р. – Крукениц. природничо-тех. і Судововишнян. профес. ліцеї, 57 заг.-осв. шкіл, 2 Будинки школяра; «Мостищина» Історико-краєзнавчий музей, Судової Вишні історії міста Музей, дит. школа мист-в, рай. і 72 сільс. Нар. доми, рай. б-ки для дорослих і дітей, 60 сільс. б-к; 2 лікарні, 52 фельдшер.-акушер. пункти, 2 лікар. амбулаторії, 7 амбулаторій заг. практики сімей. медицини; готель «Міраж», мотелі «Барон» (обидва – Судова Вишня), «Гостинний двір» (с. Гостинцеве), «Еллада» (с. Воля Садківська), «Світлиця» (с. Шегині). Виходить рай. г. «Наш край». Присвоєно звання «народний»: хор. капелі (1978), оркестру нар. інструментів (1993), ансамблю нар. пісні та музики (1998), ансамблю бального танцю «Крістал», теат­ру «Шанс» (обом – 2008), жін. вокал. ансамблю «Намисто» (2011) рай. Нар. дому; худож.-просвітниц. колективам «Народні джерела» Тишковиц. Нар. дому (1990) та «Надвечір’я» рай. б-ки (2008); фольклор. колективу «Волянка» Малнівськоволян. Нар. дому (1993). У 2009–12 побл. с. Поповичі відбувався щоріч. міжнар. фестиваль «Fort.Missia». На тер. М. р. –143 реліг. громади, зокрема УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП і РКЦ. Пам’ятки арх-ри: нац. значення – дзвiниця церкви св. Бориса i Глiба у с. Буховичі (1812), церква Здвиження (1729) та дзвіниця (19 ст.) у с. Годинi, церква Собору Пресвятої Богородицi (1659) та дзвiниця (18 ст.) у с. Гостинцеве, церква св. Миколая (1653) та дзвiниця (1690) у с. Дмитровичі; місц. – папірня (1785), палац (2-а пол. 19 ст.), церкви Преображення Господнього та Святої Трійці (обидві – поч. 20 ст.) у Судовій Вишні, церква св. Параскеви у с. Боляновичі (1773), церква св. Миколая та дзвіниця у с. Буців (17 ст.), церква Воздвиження Чесного Животворного Хреста у с. Великі Мокряни (1845), церква св. Петра і Павла у с. Вишенька (1805), церква св. Іллі у с. Вовчищовичі (1910), церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Волиця (1840), церква св. Івана Хрестителя у с. Волостків (1910), церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Дитятичі (1778), церква св. Дмитрія у с. Зав’язанці (1857), церква Вознесіння Господнього у с. Костильники (1855), церква св. Юрія у с. Кропильники (1849), двір у с. Крисовичі (18 ст.), церква Семеона Стовпника у с. Крукеничі (1803), церква Положення Ризи Пресвятої Богородиці у с. Липники (1893), церква Пресвятої Трійці у с. Ніговичі (1859), церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Підліски (1660), церква Воз­движення Чесного Животворного Хреста у с. Плешевичі (1864), костел св. Миколая у с. Пнікут (1667), церква Вознесіння Господнього у с. Санники (1902), церква св. Стефана у с. Судковичі (1901), церква св. архангела Михаїла у с. Тишковичі (1897), церква св. Миколая та дзвіниця у с. Чишки (1587), церква Успіння Пресвятої Богородиці у с. Ятвяги (1890). У Судовій Вишні зберігся будинок, у якому виступав І. Франко (нині Нар. дім). 1895–98 він також побував у Мостиськах, селах Арламівська Воля, Крукеничі, Нагірне, Плешевичі, Стоянці, Черневе. У с. Бортятин – хата, в якій 1925–37 разом з батьками жив поет Б.-І. Антонич (нині філія Львівського музею історії релігії – Музей-садиба родини Антоничів). Пам’ятки археології: нац. значення – городище давньорус. літопис. м. Вишня у Судовій Вишні; місц. – поселення пшевор. і тшинецько-комарів. культур у с. Буців, двошар. поселення пізнього періоду доби палеоліту та давньорус. часу у с. Гостинцеве, курган кін. 3 тис. до н. е. у с. Мочеради, кургани культури шнур. кераміки у селах Баличі, Великі Новосілки, Мочеради, Стоянці, поселення ранньої заліз. доби у с. Поповичі, поселення трипіл. культури побл. сіл Твіржа і Берегове, на берегах Вишні, багатошар. поселення культури тшинецько-комарів., черняхів. культур і давньорус. часу, двошар. поселення тшинецько-комарів. і пшевор. культур у с. Твіржа. У селах Заверхи, Хідновичі, Черневе, присілку Горбки – військ. меморіали та поховання періоду 1-ї світ. вій­ни (солдат австро-угор. і рос. армій); у с. Гусаків – меморіал воїнам УГА (загинули 1918–19 у боях за Перемишль, Хирів, Гусаків, Крукеничі). Побл. кордону з Польщею (на тер. Поповиц. та Шегинів. сільс. рад) – залишки фортифікац. споруд (1872–1915). Є брат. могили рад. воїнів у Судовій Вишні (1941, 1944), селах Баличі (червень 1941), Крукеничі (лютий 1943, липень 1944, також похов. партизани-наумівці), Малі Мокряни (липень 1944), воїнів УПА у с. Королин (червень 1948), жертв сталін. репресій у с. Крукеничі (1939–41, 1944–50). У Судовій Вишні – пам’ятник уродженцю міста, пись­меннику-полемісту І. Вишенсь­кому; селах Вовчищовичі та Дмитровичі – пам’ятники на честь ска­сування панщини. Тут народилися: астроном, історик, географ Б. Ваповський (с. Радохинці, 16 ст.), філософ, економіст А. Фредро (с. Плешевичі), польс. письменник М. Кровіцький (Судова Вишня; обидва – 17 ст.); вчений-агроном, акад. НААНУ І. Гриник (с. Хоросниця), лікар-фізіолог, чл.-кор. НАМНУ М. Р. Гжегоцький (с. Вишенька), лікар-стоматолог А. Борисенко (Судова Виш­ня), лікар-гігієніст М. Й. Гжегоцький (с. Підліски), лікарі-терапевти Р. Дутка (с. Баличі), О. Клос (с. Вовчищовичі), лікар-фтизіатр В. Кишакевич (с. Бортятин), лікар-хірург Ю. Філь (с. Чишки), фахівець у галузі технології переробки деревини П. Бехта (с. Бортятин), фізик Р. Пелещак (с. Підгать), фахівець у галузі електромеханіки О. Плахтина (с. Вовчищовичі), фахівець у галузі механіки Р. Терлецький (с. Довгомостиська), економісти І. Коломієць (с. Мостиська Другі), Р. Машталір (с. Шегині), брати матема­тик Богдан (с. Гориславичі) й економіст Василь (с. Радохинці) Копитки, математик О. Литвин (с. Биків), історик В. Голубко (с. Підліски), педагоги, історики І. Заяць (с. Годині), А. Копистянський (с. Хлиплі), літературознавець, психолог Я. Ярема (с. Арламівська Воля); журналістка Н. Базів (с. Нагірне), публіцист, громад. діяч Б. Головин (с. Золотковичі), правознавець, громад. діяч В.-Ю. Данилів (с. Острожець), громад.-політ. діячі С. Баран (с. Крукеничі), Й. Івах (с. Гостинцеве), громад. діячка Я. Зорич (с. Боляновичі); скульп­тор, засл. художник України Л. Яремчук (Судова Вишня) та його сестра графік О. Федорук (с. Вовчищовичі), живописець, кераміст В. Крицинський (с. Королин), художник декор.-ужитк. мист-ва, живописець, скульптор О. Нечипоренко (с. Крукеничі), вишивальниця С. Баран (с. Вишенька), ливарник М. Брилинський (с. Гусаків), художники скла Ф. Маїк (с. Арламівська Воля), брати Євген і Мар’ян Тарнавські (с. Завада); опер. і камер. співак М. Менцинський (с. Великі Новосілки), диригент, аранжувальник, засл. діяч мист-в України О. Кміть (с. Буховичі), пісняр, хор. диригент І. Дуцько (с. Малнівська Воля); спортсмен (біг з бар’єрами), засл. тренер України Б. Галько (с. Буців), фахівець у галузі фіз. культури та спорту С. Філь (с. Чишки). 1964–69 у Судововишнян. зоовет. технікумі викладав вет. лікар Ю. Клос; 1982–96 настоятелем церков у селах Буців і Шегині був предстоятель УАПЦ Макарій (М. Малетич). У с. Поповичі тривалий час мешкав дисидент Я. Ткачук. Мостищину часто відвідували члени «Руської трійці» М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич; письменники В. Бо­бинський, В. Будзиновський, С. Васильченко, О. Маковей, У. Самчук, О. Теліга та багато ін.

Літ.: Козак-Дзядик М. Віхи життя, віхи історії [про с. Гусаків Мостис. р-ну]. Дрогобич, 1993; Саган І. Т. Краєзнавчі оповіді. Мостиська, 1995; Піцишин М., Овчин­ников О. Судова Вишня-1 та процес феодалізації Прикарпаття // Наук. зап. Львів. істор. музею. Л., 1996. Вип. 5, ч. 1; Гридовий Й. Соколя: Істор.-краєзн. нарис. Мостиська, 1999; Хома Н. Новосілки: Короткий нарис історії села, хроніка подій, спогади та роздуми. Л., 2002; Івановська Г. Археологія Мостищини: Наук.-популярна розповідь. Самбір, 2005; Саган І. Т. Топоніміка Мостищини: Наук.-популярна розповідь. Самбір, 2005; Зілінський В. В борні за Україну (Мостищина). Дрогобич, 2006; Саган І. Т. Вони з Мостищини. Мостиська, 2006; Лосічко М. Село Пакість-Нагірне. Люди і долі. Б. м., 2007; Саган І. Т. Мостищина: цікавинки. Мостиська, 2008; Гридовий Й. Соколя: минуле і сучасне. Мостиська, 2008; о. Чавс П. У вирі життя: Мостищина та Судововишенщина. Мостиська, 2009; Павлишин С. І. Старява. Колиска моя. Л., 2012; Пащак І. О. Черневе у вирі часу: Спогади і факти. Л., 2012; Саламаха (Труш) Т., Гринишин (Семів) Т. Шегині: село на кордоні. Мостиська, 2012; Білас І. І. Мостищина на сторінках «Вісника Перемиської Єпархії»: наша історія // Наш край. 2015, 17 лют.; Білас І. І. Село Сутковичі і його околиці у вирі часу. Мостиська, 2017; Хомяк М. В. Королівське вільне місто Вишня (1368–1772): До 650-ї річниці надання магдебурзького права. Л., 2018.

Статтю оновлено: 2019