Мостиський район

МОСТИ́СЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Львівської області. Межує на Пн. з Яворів., на Сх. — з Городоцент, на Пд. Сх. і Пд. — з Самбір., на Пд. і Пд. Зх. — з Старосамбір. р-нами Львів. обл. На Зх. проходить укр.-польс. кордон (у с. Шегині — між­нар. пункт пере­ходу). Утвор. 1940 у складі Дрогоб. обл. з частини насел. пунктів Мостис. пов. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Багатьох мешканців убили нацисти. До серед. 1950-х рр. здійснювало збройну боротьбу під­пі­л­ля ОУН–УПА. Із Мостищини заслано в Сибір 2638 осіб. Від 1959 — у складі Львів. обл. 1940–59 окремо існували Крукениц. і Судововишнян. р-ни. 1962–66 насел. пункти Мостищини входили до Городоцент, Самбір. та Старосамбір. р-нів. Площа 845 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 61 892 особи (складає 96,2 % до 1989): українців — 91,8 %, поляків — 7,6 %, росіян — 0,5 %; станом на 1 січня 2018 — 56 881 особа. У складі р-ну — міста Мостиська та Судова Вишня і 110 сіл (з них найдавніші: Черневе, вперше згадується у писем. джерелах 1300; Крукеничі, Пнікут, Стоянці, усі — 1366; Поповичі, 1387). Лежить у Пере­дкарпат­ті, у ме­жах Сянсько-Дністров. межиріч­чя, де пролягає Гол. Європ. вододіл. Поверх­ня більшої частини — під­вищена хвиляста рівнина. Найвища точка — г. Радохінська (337 м). Роз­ві­дано поклади нафти, природ. газу (Буцев. газове родовище, Никловицьке газове родовище, Хідновицьке газове родовище), торфу, піску та глини. Є термічні води. Протікають річки (бас. Вісли): Вишня (впадає у Сян) з притоками Січна, Вишенька, Потік Чорний, Хоросниця; Бухта (впадає у Вир). У пн. і сх. частинах пере­важають темно-сірі опідзолені та дернові; у зх. — дерново-підзолисті; у пд. — ясно-сірі та сірі лісові ґрунти. Бл. 17 % тер. р-ну вкривають ліси: ростуть дуби (бл. 25 %), буки, сосни, ялини, вільхи, граби. Обʼєк­ти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня (усі охороняються від 1984): геол. памʼятки природи Валуни польодовик. періоду (с. Боляновичі, 0,3 га), Залишки польодовик. морени з викоп. торфовищем (с. Крукеничі, 8,6 га), памʼятки садово-парк. мистецтва Крукениц. (3,8 га), Тишковиц. (14 га), Тщенец. (11 га; усі закладені у 18 ст.) і Судововишнян. (6 га, 19 ст.) парки. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі та Судовій Вишні. С.-г. під­приємства пере­важно спеціалізуються на вирощуван­ні зерн. культур. Залізничні станції: Мостиська І, Мостиська ІІ, Судова Вишня; зупинк. пункти: Заріч­чя, Хоросни­ця. У М. р. — Крукениц. природничо-тех. і Судововишнян. профес. ліцеї, 57 заг.-осв. шкіл, 2 Будинки школяра; «Мостищина» Історико-крає­знавчий музей, Судової Вишні історії міста Музей, дит. школа мистецтв, рай. і 72 сільс. Нар. доми, рай. б-ки для дорослих і дітей, 60 сільс. б-к; 2 лікарні, 52 фельдшер.-акушер. пункти, 2 лікар. амбулаторії, 7 амбулаторій заг. практики сімей. медицини; готель «Міраж», мотелі «Барон» (обидва — Судова Вишня), «Гостин­ний двір» (с. Гостинцеве), «Ел­лада» (с. Воля Садківська), «Світлиця» (с. Шегині). Виходить рай. г. «Наш край». Присвоєно зва­н­ня «народний»: хор. капелі (1978), оркестру нар. інструментів (1993), ансамблю нар. пісні та музики (1998), ансамблю бального танцю «Крі­стал», теат­ру «Шанс» (обом — 2008), жін. вокал. ансамблю «Намисто» (2011) рай. Нар. дому; худож.-просвітниц. колективам «Народні джерела» Тишковиц. Нар. дому (1990) та «Надвечірʼя» рай. б-ки (2008); фольклор. колективу «Волянка» Малнівськоволян. Нар. дому (1993). У 2009–12 побл. с. Поповичі від­бувався щоріч. між­нар. фестиваль «Fort.Missia». На тер. М. р. –143 реліг. громади, зокрема УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП і РКЦ. Памʼятки архітектури: нац. значе­н­ня — дзвiниця церкви св. Бориса i Глiба у с. Буховичі (1812), церква Здвиже­н­ня (1729) та дзвіниця (19 ст.) у с. Годинi, церква Собору Пресвятої Богородицi (1659) та дзвiниця (18 ст.) у с. Гостинцеве, церква св. Миколая (1653) та дзвiниця (1690) у с. Дмитровичі; місц. — папірня (1785), палац (2-а пол. 19 ст.), церкви Преображе­н­ня Господнього та Святої Трійці (обидві — поч. 20 ст.) у Судовій Вишні, церква св. Параскеви у с. Боляновичі (1773), церква св. Миколая та дзвіниця у с. Буців (17 ст.), церква Воздвиже­н­ня Чесного Животворного Хреста у с. Великі Мокряни (1845), церква св. Петра і Павла у с. Вишенька (1805), церква св. Іллі у с. Вовчищовичі (1910), церква Благовіще­н­ня Пресвятої Богородиці у с. Волиця (1840), церква св. Івана Хрестителя у с. Волостків (1910), церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Дитятичі (1778), церква св. Дмитрія у с. Завʼязанці (1857), церква Вознесі­н­ня Господнього у с. Костильники (1855), церква св. Юрія у с. Кропильники (1849), двір у с. Крисовичі (18 ст.), церква Семеона Стовпника у с. Крукеничі (1803), церква Положе­н­ня Ризи Пресвятої Богородиці у с. Липники (1893), церква Пресвятої Трійці у с. Ніговичі (1859), церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Під­ліски (1660), церква Воз­движе­н­ня Чесного Животворного Хреста у с. Плешевичі (1864), костел св. Миколая у с. Пнікут (1667), церква Вознесі­н­ня Господнього у с. Сан­ники (1902), церква св. Стефана у с. Судковичі (1901), церква св. архангела Михаїла у с. Тишковичі (1897), церква св. Миколая та дзвіниця у с. Чишки (1587), церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці у с. Ятвяги (1890). У Судовій Вишні зберігся будинок, у якому ви­ступав І. Франко (нині Нар. дім). 1895–98 він також побував у Мостиськах, селах Арламівська Воля, Крукеничі, Нагірне, Плешевичі, Стоянці, Черневе. У с. Бортятин — хата, в якій 1925–37 разом з батьками жив поет Б.-І. Антонич (нині філія Львівського музею історії релігії — Музей-садиба родини Антоничів). Памʼятки археології: нац. значе­н­ня — городище давньорус. літопис. м. Вишня у Судовій Вишні; місц. — поселе­н­ня пшевор. і тшинецько-комарів. культур у с. Буців, двошар. поселе­н­ня пізнього періоду доби палеоліту та давньорус. часу у с. Гостинцеве, курган кін. 3 тис. до н. е. у с. Мочеради, кургани культури шнур. кераміки у селах Баличі, Великі Новосілки, Мочеради, Стоянці, поселе­н­ня ран­ньої заліз. доби у с. Поповичі, поселе­н­ня трипіл. культури побл. сіл Твіржа і Берегове, на берегах Вишні, багатошар. поселе­н­ня культури тшинецько-комарів., черняхів. культур і давньорус. часу, двошар. поселе­н­ня тшинецько-комарів. і пшевор. культур у с. Твіржа. У селах Заверхи, Хідновичі, Черневе, присілку Горбки — військ. меморіали та похова­н­ня періоду 1-ї світової вій­ни (солдат австро-угор. і рос. армій); у с. Гусаків — меморіал воїнам УГА (загинули 1918–19 у боях за Пере­мишль, Хирів, Гусаків, Крукеничі). Побл. кордону з Польщею (на тер. Поповиц. та Шегинів. сільс. рад) — залишки фортифікац. споруд (1872–1915). Є брат. могили рад. воїнів у Судовій Вишні (1941, 1944), селах Баличі (червень 1941), Крукеничі (лютий 1943, липень 1944, також похов. партизани-наумівці), Малі Мокряни (липень 1944), воїнів УПА у с. Королин (червень 1948), жертв сталін. ре­пресій у с. Крукеничі (1939–41, 1944–50). У Судовій Вишні — памʼятник уродженцю міста, пись­мен­нику-полемісту І. Вишенсь­кому; селах Вовчищовичі та Дмитровичі — памʼятники на честь ска­сува­н­ня панщини. Тут народилися: астроном, історик, гео­граф Б. Ваповський (с. Радохинці, 16 ст.), філософ, економіст А. Фредро (с. Плешевичі), польс. письмен­ник М. Кровіцький (Судова Вишня; обидва — 17 ст.); вчений-агроном, академік НААНУ І. Гриник (с. Хоросниця), лікар-фізіолог, чл.-кор. НАМНУ М. Р. Гжегоцький (с. Вишенька), лікар-стоматолог А. Борисенко (Судова Виш­ня), лікар-гігієніст М. Й. Гжегоцький (с. Під­ліски), лікарі-терапевти Р. Дутка (с. Баличі), О. Клос (с. Вовчищовичі), лікар-фтизіатр В. Кишакевич (с. Бортятин), лікар-хірург Ю. Філь (с. Чишки), фахівець у галузі технології пере­робки деревини П. Бехта (с. Бортятин), фізик Р. Пелещак (с. Під­гать), фахівець у галузі електромеханіки О. Плахтина (с. Вовчищовичі), фахівець у галузі механіки Р. Терлецький (с. Довгомостиська), економісти І. Коломієць (с. Мостиська Другі), Р. Машталір (с. Шегині), брати матема­тик Бог­дан (с. Гориславичі) й економіст Василь (с. Радохинці) Копитки, математик О. Литвин (с. Биків), історик В. Голубко (с. Під­ліски), педагоги, історики І. Заяць (с. Годині), А. Копистянський (с. Хлиплі), літературо­знавець, психолог Я. Ярема (с. Арламівська Воля); журналістка Н. Базів (с. Нагірне), публіцист, громад. діяч Б. Головин (с. Золотковичі), право­знавець, громад. діяч В.-Ю. Данилів (с. Острожець), громад.-політ. діячі С. Баран (с. Крукеничі), Й. Івах (с. Гостинцеве), громад. діячка Я. Зорич (с. Боляновичі); скульп­тор, засл. художник України Л. Яремчук (Судова Вишня) та його сестра графік О. Федорук (с. Вовчищовичі), живописець, кераміст В. Крицинський (с. Королин), художник декор.-ужитк. мистецтва, живописець, скульптор О. Нечипоренко (с. Крукеничі), вишивальниця С. Баран (с. Вишенька), ливарник М. Брилинський (с. Гусаків), художники скла Ф. Маїк (с. Арламівська Воля), брати Євген і Марʼян Тарнавські (с. Завада); опер. і камер. спів­ак М. Менцинський (с. Великі Новосілки), диригент, аранжувальник, засл. діяч мистецтв України О. Кміть (с. Буховичі), пісняр, хор. диригент І. Дуцько (с. Малнівська Воля); спортс­мен (біг з барʼєрами), заслужений тренер України Б. Галько (с. Буців), фахівець у галузі фізичної культури та спорту С. Філь (с. Чишки). 1964–69 у Судововишнян. зоовет. технікумі викладав вет. лікар Ю. Клос; 1982–96 настоятелем церков у селах Буців і Шегині був предстоятель УАПЦ Макарій (М. Малетич). У с. Поповичі тривалий час мешкав дисидент Я. Ткачук. Мостищину часто від­відували члени «Руської трійці» М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич; письмен­ники В. Бо­бинський, В. Будзиновський, С. Васильченко, О. Маковей, У. Самчук, О. Теліга та багато ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю