Мострянський Стефан Орестович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мострянський Стефан Орестович


Мострянський Стефан  Орестович

МОСТРЯ́НСЬКИЙ Стефан Орестович (01. 07. 1950, с. Мечищів Бережан. р-ну Терноп. обл.) – актор, живописець. Засл. арт. України (1991). Закін. театр. студію при Івано-Фр. укр. муз.-драм. театрі (1970; кл. В. Смоляка). Відтоді працював актором Терноп. муз.-драм. театру; 1971–91 – у Закарп. укр. муз.-драм. театрі (Ужгород). Від 1992 – на твор. роботі. Для М. характерні висока майстерність, пластичність, органічність та енергійність. Створює символічні композиції у сюрреаліст. стилі: про­аналізов. об’єк­ти ділить на деталі й знову компонує в ціле. Учасник міських, всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1980-х рр. Персон. – в Ужгороді (1982), Львові (2018).

Ролі: Панько («Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Семен («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Любомир («Ціною любові» О. Корнієнка), Ференц («Чардаш над Амуром» за повістю В. Вовчка), Іван Откаль («Чаклунка синіх гір» В. Сичевського), Касіо («Отелло» В. Шекспіра), Фанчик («Каса-Маре» І. Друце), Швейк («Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком), Герман («Роз-Марі» Р. Фрімля, Г. Стотгарта), Родольфо («Циліндр» Е. де Філіппо), Аргант («Витівки Скапена» Ж.-Б. Мольєра).

Тв.: «Світанок», триптих «Дерева жит­тя» (усі – 2008), «Я єсть народ...» (2014), «Мости зруйновані самотністю» (2015).

Статтю оновлено: 2019