Мось Петро Філонович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мось Петро Філонович


Мось Петро  Філонович

МОСЬ Петро Філонович (13. 09. 1948, с. Білин Ковел. р-ну Волин. обл.) – кераміст, графік. Батько У. Мельникової. Засл. художник України (2008). Чл. НСХУ (1987). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1976; викл. Б. Горбалюк, З. Флінта). Відтоді працював у Харкові: зав. лаб. худож. кераміки худож.-пром. ін-ту; 1986–2008 – гол. художник керам. з-ду. Учасник всеукр., міжнар. та зарубіж. мист. виставок від 1977. Персон. – у Харкові (1983, 1987, 1990, 1993, 2003, 2005, 2008), Львові та Ризі (1991), Києві (1992–94), Празі (1994). Образно-пластична побудова кераміки М. пов’язана з укр. фольклором, розкриває багатоплановість взаємозв’язків «традиція–сучасність». Створює декор. скульптури знач. розмірів, невеликі рельєфні панно, парк. скульптури, посуд. Ускладнив композиц.-просторову побудову своєї пластики, зберігши осн. принцип гончарства – конструктивність. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства (смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.), Харків. ХМ, Київ. музеї сучас. укр. мист-ва, Львів. галереї мист-в.

Тв.: декор. скульптури – «Колядники», триптих «Вертеп» (усі – 1980), «Козаки в дорозі» (1984), «Архангел Михаїл» (1989), «Вовк» (1990), «Козак із молодицею» (1992), «Лада на коні», «Леда і Лебідь» (обидва – 1993), «Георгій Переможець», «Трійця», «Несення Хреста», «Покрова», «Христос-виноградар» (усі – 1995), «Лада», «Двоє» (обидва – 1996), «Св. Юрій» (1997), «Клоун» (2012); декор. посудини – «Чортик» (1985), «Лісовик» (1990), «Адам і Єва», «Чорт» (обидві – 1995), «Музикант» (1998), «Півень» (2013); свічники – «Водяник і Русалка» (1993), «Терези» (1994), «Овен» (2005), «Мати і дитя» (2009), «Декоративний» (2012); графічні серії – «Казки діда Івана» (1983), «Боги, які померли» (1986).

Літ.: Петро Мось: Каталог виставки. Х., 1990; Маричевський М. М. Петро Мось – весела і глибока натура // ОМ. 1993. № 2; Литовко Т. Кераміка Петра Мося // Укр. керамол. журн. 2002. № 3; Її ж. Графіка у творчості Петра Мося // ОМ. 2004. № 2; Долганова І. Керамічна фантасмагорія Петра Мося // Губернія. 2013. № 2.

Статтю оновлено: 2019