Мохов Василь Андрійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мохов Василь Андрійович


Мохов Василь  Андрійович

МО́ХОВ Василь Андрійович (13. 01. 1859, м. Глухів Черніг. губ., нині Сум. обл. – 20. 07. 1951, там само) – живописець, краєзнавець. Навч. у Київ. рисув. школі М. Мурашка (до 1881), де працював пом. викл. малювання (1882). У Києві познайомився з відомими художниками І. Рєпіним та В. Сєровим. Закін. С.-Петербур. АМ зі званням клас. художника 3-го ступ. (1891; срібні медалі 1881, 1885, 1888) та пед. курси при ній (1892). Викл. Глухів. пед. ін-ту (1897–1924), міського триклас. уч-ща (1899–1915), соц.-екон. школи (1922) та 1-ї семиріч. школи. Належав до прогресив. інтелігенції Глухова. Експонував картини у С.-Петербурзі на виставках Т-ва пересув. худож. виставок (1892), Т-ва взаємодопомоги художників. Створював пейзажі, портрети у реаліст. стилі. Деякі полотна зберігаються у музеях С.-Петер­бурга, Сум. ХМ. 2014 у Глухові в пам’ятці арх-ри і містобудування «Башта водогону» відкрито виставку «Кімната художника В. Мохова».

Тв.: «Жіночий портрет» (1891), «Діти», «Неаполітанський хлопчик», «Бояришня», «Будинок на Воловій», «Пасіка», «Прояснюється», «Пейзаж із вітряками», «Колоди. Околиця села», «Художник І. Бродський», «Глухівський промисловець П. Лютий», «Сестра» (усі – кін. 19 – поч. 20 ст.), «Дівчинка в рожевій сукні» (1910-і рр.).

Літ.: Рубан В. В. Український портретний живопис 2-ї половини ХІХ ст. К., 1986; Терлецький В. В. Образотворчі надбання Глухівщини // Збереження істор.-культур. надбань Глухівщини. Глухів, 2002.

Статтю оновлено: 2019