Кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка Національна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка Національна

КІНОСТУ́ДІЯ ХУДО́ЖНІХ ФІ́ЛЬМІВ ім. О. Довженка Національна Засн. 1928 як Київ. кінофабрика Всеукр. фотокіноупр. (від 1929 – «Українфільм»). Будівля студії споруджена за проектом арх. В. Рикова, від 1939 – Київ. кіностудія худож. фільмів. Під час 2-ї світ. війни евакуйована до Ашґабата. Від 1957 – ім. О. Довженка, від 1993 – сучасна назва. 1928 на екрани вийшла перша стрічка, знята на кіностудії, – кінокартина для дітей «Ванька і Месник» (реж. А. Лундін). Того ж року випущено фільми «Ясла» (реж. М. Кауфман), «Одинадцятий» (реж. Дзиґа Вертов). Підпр-во спочатку було підпорядк. Наркомосу УСРР, але 1930 тимчасово перейшло до складу Держ. всесоюз. кінофотооб’єдн. «Союзкіно» (Москва). Це суттєво послабило зв’язок із нац. культурою, зменшило заг. обсяг вироб-ва фільмів, оскільки галузь повністю залежала від рішень рад. кер-ва. Попри контроль партій. ідеологів, реж. опановували новинки кіноіндустрії, зокрема впровадження звуку, створення кольор. стрічок. Знято перші звук. фільми студії – «Симфонія Донбасу» (1931, реж. Дзиґа Вертов), «Іван» (1932, реж. О. Довженко); першу укр. кольор. кінокартину – «Сорочинський ярмарок» (1939, реж. М. Екк). У післявоєнні роки студія була одним із лідерів кінопромисловості на теренах СРСР. При ній функціонували творче об’єдн. телефільмів (1966–91), Театр-студія кіноактора (1978 – серед. 1990-х рр.). Від 1987 діє молодіжне об’єдн. «Дебют», метою якого є пошук талановитої молоді для роботи у сфері кіно. На поч. 1990-х рр. знімали стрічки переважно на укр. істор. тематику. Однак у 2-й пол. 1990-х рр. студія фактично припинила випуск фільмів, її павільйони використовували для зйомок муз. кліпів і телепередач. Від 2000-х рр. частково відновлено зйомки укр. стрічок, зокрема «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006, реж. М. Мащенко), «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002, реж. Ю. Іллєнко). Сьогодні підпр-во укомплектоване сучас. вітчизн. і імпорт. технікою, що дозволяє виробляти кінопродукцію будь-яких жанрів різної постанов. складності. Має 4 знімал. павільйони, басейн, обладнаний спец. системою хвилеутворення, велику колекцію костюмів, 5 тонательє, оснащених новітнім звукотех. обладнанням, арсенал зброї, легковий і вантаж. транспорт та ін. засоби кіновиробництва. 1957 при установі засн. музей (експозицію відкрито 1962). Значну кількість фільмів, створ. на студії, відзначено Сталін. премією – «Щорс» (реж. О. Довженко), «Велике життя» (реж. Л. Луков; обидва – 1939), «Богдан Хмельницький» (1941), «Тарас Шевченко» (1951; обидва – реж. І. Савченко), «Подвиг розвідника» (1947, реж. Б. Барнет); Держ. премією СРСР – «Народжена революцією» (1978, реж. Г. Кохан); Держ. премією України ім. Т. Шевченка – «Тіні забутих предків» (1964, реж. С. Параджанов), «Гадюка» (1967, реж. В. Івченко), «Родина Коцюбинських» (1971, реж. Т. Левчук), «В бій ідуть тільки “старики”» (1973), «Ати-бати, йшли солдати…» (1977; обидва – реж. Л. Биков), «Женці» (1979, реж. В. Денисенко), нагородами міжнар. і всесоюз. кінофестивалів. У різ-ні роки на кіностудії працювали відомі реж. – Б. Барнет, Дзиґа Вертов, О. Довженко, П. Долина, М. Донськой, М. Екк, В. Івченко, Ю. Іллєнко, І. Кавалерідзе, А. Кордюм, Ф. Лопатинський, С. Параджанов, І. Пир’єв, І. Савченко; сценаристи – М. Бажан, І. Драч, С. Лазурін, Є. Онопрієнко, О. Сацький, В. Сичевський; кінооператори – Д. Демуцький, Ю. Єкельчик, М. Топчій, О. Панкратьєв, І. Шеккер; художники – С. Конончук, Г. Нестеровська. У стрічках, створ. на кіностудії, знімалися актори театру і кіно: Б. Андреєв, С. Бондарчук, А. Бучма, О. Гай, М. Гринько, А. Демидова, І. Замичковський, М. Крушельницький, І. Миколайчук, Д. Мілютенко, Н. Наум, Є. Самойлов, К. Степанков, Н. Ужвій, Ю. Шумський, Г. Юра. Нині на кіностудії працюють реж. В. Гресь, М. Засєєв-Руденко, М. Ільїнський, О. Муратов, Олесь Янчук. 1978 підпр-во нагородж. орденом Леніна. Ген. дир. – І. Ставчанський (від 2005).

Літ.: Журов Г. В. Київська кіностудія ім. О. П. Довженка. 1962; Дерев’янко Т. Музеєві минуло 40 // Мист. обрії’98: Альм. 1999 (обидва – Київ).

С. В. Тримбач

Стаття оновлена: 2013