Молога

МОЛО́ГА — село Білгород-Дністровського ра­йону Одеської області. 2017 з Мологів. (під­порядк. села Бикоза, Нове, Садове), Андріїв. (Роз­кішне) і Випаснен. (Сухолуж­жя) сільс. рад утвор. Мологів. обʼєд­на­ну територіал. громаду (205,61 км², 13 401 особа; найбільшим за кількістю жит. є с. Випасне, 7421 особа). М. знаходиться на правому березі Дністровського лиману, за бл. 28 км від Чорного моря, 93 км від обл. центру, 4 км від райцентру та 10 км від залізнич. ст. Білгород-Дністровський. За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 2046, у Бикозі — 432, Новому — 17, Садовому — 963; станом на 2017 — від­повід­но 1987, 420, 16 і 935; пере­важно українці. Проходить автошлях Білгород-Дністровський–пункт контролю на укр.-молдов. кордоні Старокозаче (довж. 32,4 км; див. с. Старокозаче Білгород-Дністров. р-ну). Через Садове, М., Сухолуж­жя, Випасне та Білгород-Дністровський пролягає фактично спільна вул. Кишинівська. У М. та околицях досліджено кілька поселень і могильників перших ст. н. е., зна­йдено скарб грец. і римських монет. Перші істор. ві­домості про заселе­н­ня тер. Випасного (до 1945 — Турлаки; від 1841 — посадне містечко) належать до 1421, коли там була споруджена фортеця. М. засн. у 1820-х рр. як хутір одес. чиновником П. Марині (ці землі йому були подаровані за участь у боях з наполеонів. військами). Згодом за проектом його тестя одес. арх. Ф. Фрапол­лі тут збудували 2-поверх. садибу (збереглися руїни; у рад. період функціонував клуб), а навколо заклали парк у англ. стилі та фрукт. сад. Була споруджена при­стань у романт. стилі. До 1918 — у складі Ак­керман. пов. Бес­сараб. губ. Рос. імперії. 1918 намагалися утвердити владу більшовики. 1918–40, 1941–44 — під румун. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни у складі рад. армії воювали 84 воїни-земляки, з них 24 загинули (встановлено памʼятник). У серпні–грудні 1940 М. належала до Ак­керман., від­тоді до 1954 — Ізмаїл. обл. УРСР. Від 1954 — у складі Одес. обл. До 1965 М. під­порядковувалася Випаснен. сільс. раді. Працював радгосп-завод «Лиманський» (засн. 1944), що спеціалізувався на виробництві виноматеріалів. У 2-й пол. 1970-х рр. мав понад 500 га орних земель, 860 га вино­градників і бл. 40 га садів. У роз­пліднику випускали понад 2 млн прищеп на рік. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельд­шер.-акушер. пункт. Від 1982 охороняється Лиман. заказник (ландшафт., місц. значе­н­ня, 65 га), що 2008 уві­йшов до Нац. природ. парку «Нижньодністровський». 2013–17 зведено церкву Казан. ікони Божої Матері.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю