Монтана
МОНТА́НА (англ. Montana) — штат на північному заході США. Межує на Сх. зі штатами Північна Дакота та Південна Дакота, на Пд. — зі шт. Вайомінґ, на Зх. та Пд. Зх. — зі шт. Айдаго, на Пн. проходить кордон із Канадою. Площа 381 154 км2. Насел. 1 062 305 осіб (2018). Адм. центр (від 1875) — м. Гелена (32 315 осіб); найбільші міста: Біллінґс (109 550), Мізула (74 428), Ґрейт-Фоллс (58 701), Бозмен (48 532), Бʼютт (34 284). В етніч. структурі переважають німці (30 %), ірландці (16 %), англійці (13 %), норвежці (10 %). На тер. М. — 7 резервацій корін. індіан. племен. Офіц. мова — англійська. Серед віруючих 82 % складають християни. До появи європейців на землях М. мешкали індіан. народи крі, кутенаі, кроу, чорноногі, шайєнн, гровантрі, ассінібойні, шошоні. На поч. 19 ст. тер. дослідили М. Льюїс і В. Кларк. 1803, після придбання у Франції амер. колонії Луїзіана, М. увійшла до складу США. 1847 зʼявилися перші постійні поселення. 1865 побудовано торг. пост Форт-Бентон. 1848–64 частини М. входили до різних федерал. округів: Орегону (1848–59), Вашинґтону (1853–63), Айдаго (1863–64), Дакоти (1861–64). У 1860-х рр. у горах виявлено золото, що зумовило появу числен. золотошукачів, згодом знайдено й поклади срібла, свинцю, міді, вугілля, відкрито нові шахти та побудовано шахтар. м-ка. Тоді ж перегнали з Техасу перші стада великої рогатої худоби, через деякий час тут виникло багато скотар. ранчо. 1864 М. отримала статус федерал. одиниці США. Першою столицею стало м. Баннак, 1865 — м. Вірджинія-Сіті. Колонізацію М. супроводжували битви з індіан. племенами, 1876–77 відбулася т. зв. велика війна сіу. 1889 М. оголошено окремим штатом. Рельєф М. на Зх. гірський, на Сх. — рівнинний. На тер. штату знаходиться низка хребтів пн. частини Скелястих гір, зокрема г. Біттеррут, Льюїс, Анаконда. Найвища точка — Ґраніт-Пік (3904 м над р. м.). Гори переважно покриті хвой. лісами (один із символів М. — орегон. сосна), де водяться ведмеді-грізлі, лосі, олені-вапіті тощо. Між гір. хребтами — рівнини. Протікають річки, що належать до бас. Атлант., Тихого і Пн. Льодовитого океанів. У М. — витоки р. Міссурі та Колумбія. Є багато озер, найбільше з яких — Флатгед. Клімат континентал. із жарким літом і довгою холод. зимою. 1954 в горах зафіксовано найнижчу температуру -57 °С. Cередня температура січня становить -1–12 °C, липня — +11–29 °C. Сх. регіони побл. Скелястих гір більш посушливі. На Пн. — Нац. парк Ґлейшер. Серед унікал. природ. обʼєктів — Єлловстон. нац. парк, Нац. заповідник бізонів, печера Льюїса і Кларка. Основу економіки складають гірничодобувна пром-сть, с. госп-во та туризм. У М. видобувають вугілля, нафту, природ. газ, золото, срібло, свинець, мідь, вольфрам, молібден, тальк, платину, паладій. Розвинене молочне тваринництво; вирощують овець, свиней і лам. Гол. с.-г. культури: пшениця, овес, ячмінь, боби, картопля, цукр. буряки. Працюють підприємства з виготовлення високотехнол. лазер. обладнання, зі створення програм. забезпечення, з перероблення мʼяса, молока, зерна, цукр. буряків. Побл. м. Ґрейт-Фоллс розташ. база ВПС США «Малмстром», де розміщено пуск. установки міжконтинент. баліст. ракет. Функціонує Університет штату, корпуси якого розташ. у багатьох містах (осн. — у Бозмені). Перші укр. поселенці зʼявилися в М. наприкінці 20 ст. Більшість емігрантів були вихідцями з Зх. України, які займалися видобуванням золота й срібла, працювали на шахтах. За офіц. статистикою, 1990 у М. мешкали 1517, 2000 — 1618, 2006 — 2820 українців. Із М. повʼязані життя та діяльність фізика В. Соболєва, письменниці П.-Н. Воррен, актора Дж. Монтґомері, церк. діяча В. Дрібненького.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
