Мордовець Андрій Микитович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мордовець Андрій Микитович


Мордовець Андрій  Микитович

МОРДОВЕ́ЦЬ Андрій Микитович (26. 08. 1918, с. Куличка, нині Лебедин. р-ну Сум. обл. – 13. 12. 2006, Чернігів) – живописець. Засл. художник України (2006). Обл. премія ім. М. Коцюбинського (1993). Чл. НСХУ (1961). Закін. Ін-т живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1951; викл. В. Мєшков, Д. Ольховський, І. Сорокін, Р. Френц). Працював у Черніг. худож.-вироб. майстернях (1953–90-і рр.). Учасник обл., всеукр. мист. виставок від 1961. Персон. – у Чернігові (1969, 1984, 1988, 1994, 1996, 1998), Брянську (РФ, 1985), Лебедині (1996–97). Автор пейзажів, полотен на істор. тематику в реаліст. стилі. Деякі роботи зберігаються у Черніг. і Лебедин. ХМ.

Тв.: «Клятва» (1943), «Повінь на Десні» (1953), «Узимку» (1961), «Гречка цвіте» (1963), «Гайдамаки» (1964), «Осінь у Карпатах» (1965), «Осінь за Десною» (1967), «Ріка Дністер» (1968), «Прорив» (1970), «Десна» (1971), «Ріка Удай на Прилуччині», «Тетянка» (обидва – 1974), «Синевирська Поляна» (1982), «Новобудови Чернігова», «Мезинські простори» (обидва – 1986), «Чернігівська осінь» (1987), «Горобина», «Останній кошовий», «1933-й рік. Автопортрет», «Батуринська трагедія» (усі – 1993), «Князь Чорний», «Вечір» (обидва – 1994), «Натюрморт із флоксами», «Село Боброве» (обидва – 1995), «Рання весна», «Зима в Чернігові» (обидва – 1996), «Весняне сонце», «Сонячний день» (обидва – 1997).

Літ.: Бушак С. Співець слави і трагедій Сіверщини. А. Мордовець // ОМ. 2003. № 1.

Статтю оновлено: 2019