Морівськ | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морівськ


Морівськ

МО́РІВСЬК (до 1917 – Муромськ, Моравейськ, Моривейськ, Моровійськ) – село Козелецького району Чернігівської області. 2015 Морів. сільс. раду (підпорядк. села Отрохи та Рудня) зараховано до Деснян. селищ. об’єднаної територіал. громади. М. знаходиться на правому березі Десни (притока Дніпра), за 90 км від Києва, 60 км від обл. центру та 42 км від райцентру. Пл. 2,68 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 626, Отрохах – 226, Рудні – 180 осіб; станом на 2018 – відповідно 325, 86 і 67 осіб; переважно українці. Через М. проходить автомобіл. шлях регіон. значення Київ–Чернігів. Побл. М. виявлено археол. пам’ятки доби бронзи, скіф. періоду, ранніх слов’ян (перші ст. н. е.) і сіверян (8–9 ст.). У пд. частині села досліджено залишки давньорус. літопис. м. Моровійськ. Після завершення моск.-польс. вій­ни 1609–18 М. увійшов до складу Польщі. Після Переяслав. ради 1654 – під владою Моск. царства (від 1721 – Рос. імперія). 1648–53 – сотенне м-ко Переяслав., 1653–1781 – Київ. полків. Відтоді до 1923 – м-ко, волос. центр. 1781–96 – у складі Київ. намісництва; 1796–1802 – Малорос., 1802–1925 – Черніг. губ.; 1781–96, 1802–1923 – Остер. пов. 1866 були 152 двори, проживали 876 осіб; 1897 – відповідно 335 і 1815. У 2-й пол. 19 ст. діяли дерев’яні Микол. (наприкінці 19 ст. на її місці споруджено нову, що нині належить громаді УПЦ МП) та Успен. церкви, земська школа, відбувався 1 ярмарок на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді – село. 1923–30 – у складі Черніг. округи; від 1932 – Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 171 особа). Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фа­­шист. окупацією. Багато морівців боролися з нацистами у партизан. загоні ім. Щорса під командуванням Ю. Збанацького. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 608 воїнів-земляків, з них 178 загинули. 1988 у М. проживали 919 осіб. У рад. період існував колгосп «Десна» (вирощування зерн. культур і м’ясо-молочне тваринництво). Нині працюють ТОВи «Морівськ» (вирощування зерн. і олій. культур), «Екопеллет» (вироб-во дерев. гранул – пеллет). Тер. М. входить до складу найбільшого в Україні регіон. ландшафт. парку «Міжрічинсь­кий», дирекція якого розташ. у Отрохах. На пн.-зх. околиці – гідрол. заказник місц. значення Бондарівське болото. У М. – заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; дільнична лікарня з амбулаторією заг. практики сімей. медицини. 1956, 1958, 1968 у М. встановлено надгробки на брат. могилах партизан і рад. воїнів, які загинули в боях при обороні та визволенні села; 2008 – па­м’ят. знак жертвам голодомору. Серед видат. уродженців – економіст Г. Старостенко, математик М. Глибовець; композитор, нар. арт. СРСР Г. Пономаренко, актор, нар. арт. України В. Судак.

Літ.: Гисцова Л. Описание местечка Моровска // Арх. України. 1972. № 2.

Статтю оновлено: 2019