Міщенко Олексій Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міщенко Олексій Михайлович


Міщенко Олексій Михайлович

МІ́ЩЕНКО Олексій Михайлович (15. 03. 1940, с. Мокрець Бровар. р-ну Київ. обл.) – живописець, графік. Батько Т. Міщенко-Дзюбенко. Чл.-кор. НАМУ (2004). Засл. діяч мист-в України (1990). Нар. художник України (1998). Бронз. медаль ВДНГ СРСР (1978), срібна (2004) та золота (2010) медалі НАМУ. Літ.-мист. премія ім. Олени Пчілки (2003). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2009). Чл. НСХУ (1980; у 1987–92 – відп. секр., 1996–2001 – заст. голови). Закін. Київ. худож. ін-т (1968; викл. П. Костирко, Ю. Садиленко). Працює у Києві: архітектор Поділ. р-ну (1969–75); художник-конструктор, зав. відділу худож. оформлення вид-ва «Веселка» (1975–83); на твор. роботі; учений секр. відділ. образотвор. мист-ва та синтезу пласт. мист-в НАМУ (1997–2017). Учасник всеукр. худож. виставок від 1977. Персон. – у Києві (1990, 1993, 2016), Вінніпезі (Канада, 2004). Осн. галузі – станк. живопис, книжк. графіка. Для творчості М. притаманні психол. глибина, романтизм худож. образів, розкутість композиц. фантазії, глибоке відчуття кольору та цілеспрямованість в образ. втіленні значимих тем укр. історії та сучасності. Деякі роботи зберігаються у НХМ України, Музеї книги і друкарства України (обидва – Київ), Бердян. (Запоріз. обл.), Вінн., Запоріз., Микол., Полтав., Харків., Херсон., Черніг. ХМ, Ізмаїл. картин. галереї (Одес. обл.), Лубен. (Полтав. обл.) та Маріуп. (Донец. обл.) краєзн. музеях, Яго-тин. істор. музеї (Київ. обл.), ДТГ (Москва).

Тв.: графіка – «Подруги» (1977), «За селом», «Осінь на Володимирській гірці» (обидва – 1978), «Вечір. Осіннє сіно» (1979), «На Пслі» (1983), «Шукає серце втіх», «Солов’їний романс» (обидва – 1993), «Груші», «Вічний поклик осіннього неба» (обидва – 2011); серії акварелей – «У краю мого дитинства» (1979–80), «По Чернігівщині» (1980–83), «Па­­м’яті засновників Києва» (1982), «Тополиний край» (1983–85), «На землі Полтавській» (1985–86), «Прерія – степ» (1992–94); іл. до кн. – «Лесной шатер» М. Пришвіна (1979), «Косарь» О. Кольцова (1984), «Весенние воды» Ф. Тютчева, «Черемуха» С. Єсеніна (обидві – 1986), «Зачарована Десна» О. Довженка (1999), зб. «На тихі води, на ясні зорі» (2003; усі – Київ); живопис – «У глиб віків немає вороття» (1992), «Степова мадонна» (обидва – 1993), «Прийде день» (1994), «Материнські руки» (1996), «Усі стежки до Псла» (2009), «На порозі осінь. Гуси» (2011), «Молюся землі» (2012), «Малиновий вечір», «Тіні берег красять», «Покинутий рай», «Музика літнього дня», «Туга за минулою величчю», «Зачароване літо» (усі – 2013), «Бузковий край», «Спасівські дзвони», «У краю неляканих птахів» (усі – 2014); серії – «Пори року» (2004–06), «Чари тихих вод та ясних зірок» (2015–17).

Літ.: Соловйов О. Втілення піднесеної думки // ОМ. 1985. № 1; Петренко Т. Мелодія кольору // Там само. 1991. № 12; Павенська Л. Мистець з України Олексій Міщенко // Укр. голос (Канада). 1994, 31 жовт.; Павлов О. У глиб незнаного, щоб осягти себе // УСв. 1994. № 1–2; Олексій Міщенко. Живопис: Каталог К., 2014.

Статтю оновлено: 2019