Млиниська Львівської області | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Млиниська Львівської області


Млиниська Львівської області

МЛИНИ́СЬКА – село Жидачівського району Львівської області. Млинис. сільс. раді (28,479 км2, нині мешкає бл. 1,5 тис. осіб) підпорядк. села Голешів, Лапшин і Смогин. М. знаходяться у місці впадіння р. Бережниця у Дністер, за 80 км від обл. центру, 12 км від райцентру та залізнич. ст. Жидачів і бл. 4 км від межі з Рогатин. р-ном Івано-Фр. обл. Село оточують невеликі ліси, діброви, міжлісся. Протікають кілька малих річок, зокрема й Млинівка; є низка озер, зокрема Лісне. Пл. 2,12 км2. За переписом насел. 2001, проживали 766 осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Миколаїв (Львів. обл.)–Калуш (Івано-Фр. обл.). М. вперше згадуються в писем. джерелах 1435 як поселення у складі Польщі. Здавна були розвинені торгівля, ремісництво та землеробство. Багато разів М. зазнавали спустошливих нападів татар. загонів, особливо 1648. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 М. відійшли до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). На карті, укладеній наприкінці 1770-х – на поч. 1780-х рр. австр. військ. топографом Ф. фон Мі­ґом, тут позначено укріплену споруду, обкладену частоколом та огороджену ровами (можливо замок або оборон. фільварок). 1918 – під владою ЗУНР. 1919–39 – село Жидачів. пов. Станіслав. воєводства Польщі. 1934–39 – центр ґміни. У міжвоєн. період зіграв вирішал. роль у піднесенні нац. свідомості селян місц. осередок «Просвіти». Від 1939 – у складі УРСР. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до серпня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед 1950-х рр. здійснювало збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. До 1959 село належало до Дрогоб., відтоді – до Львів. обл. У 2-й пол. 1960-х рр. проживали понад 1,5 тис. осіб. Нині функціонує навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок». При Млинис. б-ці створ. краєзн. кімнату. Збереглися залишки костелу св. Джозефа (1864) та церква св. Миколая (1912; нині діє громада УГКЦ). Серед видат. уродженців – історик М. Капраль.

Літ.: Ушакова С. Щоб наші села були, мов той цвіт // Новий час. 2007, 7 квіт.

Статтю оновлено: 2019