Мовчан Віталій Федорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мовчан Віталій Федорович


Мовчан Віталій  Федорович

МОВЧА́Н Віталій Федорович (26. 06. 1947, с. Дмитрівка, нині смт Бахмац. р-ну Черніг. обл.) – живописець, графік і скульптор. Батько О. Мовчан. Засл. художник України (2013). Чл. НСХУ (1982). Закін. Київ. худож. ін-т (1976; викл. М. Попов, І. Селіванов, А. Чебикін). Відтоді працював графіком Київ. комбінату монум.-декор. мист-ва. Від 1992 – на твор. роботі. Осн. галузі – станк. живопис, графіка та скульптура. Учасник всеукр. (від 1970) та міжнар. (від 1982) мист. виставок і пленерів. Персон. – у Києві (1992–94, 1998, 2001–02, 2007, 2009), Кракові (Польща, 1993). Для творчості М. характерне співвідношення великих площин кольору, відтворення одвіч. синкретизму люд. культури через образно-інтуїтив. світосприйняття. Пише гіперреаліст. та абстрактно-символічні пейзажі, натюрморти, оголену натуру, жанр.-метафор. композиції на сільс. тематику, казк.-фольклорні та міфол. сюжети.

Тв.: графіка – «Дума про гармонію» (1981); живопис – «Марія», «У кожного свій хрест», «Квітка», «1 квітня», «Кохання» (усі – 1991), «Нота жовтого суму», «До тебе», «Викрадення» (усі – 1993), «Європа», «Туркеня», «Натюрморт із гітарою», «Заплуталася», «Гості», «Роксолана», «Ню» (усі – 1998), «Оголена» (1999), «За мить вечір» (2000), «Ангел» (2007), «Ранок у селі» (2008), «Балаклава», «Розмова» (обидва – 2009), «До тебе» (2010), «Господиня», «Закохані» (обидва – 2011), «Стара церква», «Чекання» (обидва – 2012), «Світе милий, світе тихий» (2013), «Бузок», «Весняні турботи», «Село в горах», «Сільсь­кий двір», «Стежина в горах» (усі – 2015), «Блакитний день», «Вітер» (обидва – 2016); скульптура – «Амазонка» (2009).

Літ.: Мітченко В. Три зустрічі із світом Віталія Мовчана // УкрС. 1992. № 1; Шилов Ю. Оранто-орійські архетипи у творчості Віталія Мовчана // Там само. 1994. № 3–4; Жолдак Б. Немовчазний Мовчан // Київ. 1997. № 11–12; Художники Києва: Укр. образотворче мист-во 1991–2011 рр. Живопис. Графіка. Скульп­тура. К., 2011.

Статтю оновлено: 2019