Мовчан Віталій Федорович
МОВЧА́Н Віталій Федорович (26. 06. 1947, с. Дмитрівка, нині смт Бахмац. р-ну Черніг. обл.) — живописець, графік і скульптор. Батько О. Мовчан. Заслужений художник України (2013). Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. М. Попов, І. Селіванов, А. Чебикін). Відтоді працював графіком Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва. Від 1992 — на творчій роботі. Основні галузі — станк. живопис, графіка та скульптура. Учасник всеукр. (від 1970) та міжнар. (від 1982) мистецьких виставок і пленерів. Персон. — у Києві (1992–94, 1998, 2001–02, 2007, 2009), Кракові (Польща, 1993). Для творчості М. характерне співвідношення великих площин кольору, відтворення одвіч. синкретизму люд. культури через образно-інтуїтив. світосприйняття. Пише гіперреаліст. та абстрактно-символічні пейзажі, натюрморти, оголену натуру, жанр.-метафор. композиції на сільс. тематику, казк.-фольклорні та міфол. сюжети.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Дума про гармонію» (1981); живопис — «Марія», «У кожного свій хрест», «Квітка», «1 квітня», «Кохання» (усі — 1991), «Нота жовтого суму», «До тебе», «Викрадення» (усі — 1993), «Європа», «Туркеня», «Натюрморт із гітарою», «Заплуталася», «Гості», «Роксолана», «Ню» (усі — 1998), «Оголена» (1999), «За мить вечір» (2000), «Ангел» (2007), «Ранок у селі» (2008), «Балаклава», «Розмова» (обидва — 2009), «До тебе» (2010), «Господиня», «Закохані» (обидва — 2011), «Стара церква», «Чекання» (обидва — 2012), «Світе милий, світе тихий» (2013), «Бузок», «Весняні турботи», «Село в горах», «Сільський двір», «Стежина в горах» (усі — 2015), «Блакитний день», «Вітер» (обидва — 2016); скульптура — «Амазонка» (2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
