Мовчун Петро Федосійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мовчун Петро Федосійович


Мовчун Петро Федосійович

МОВЧУ́Н Петро Федосійович (06. 09. 1925, с. Біличі Будаїв. р-ну Київ. округи, нині у складі Києва – 03. 06. 2010, Київ) – скульптор. Сталін. премія (1952). Засл. художник УРСР (1975). Чл. НСХУ (1950). Закін. Київ. худож. ін-т (1950; майстерня М. Лисенка). На твор. роботі. Осн. галузі – станк. і монум. скульптура, портретна пластика. Учасник всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1949. Персон. – у Києві (1971–74, 1983). Деякі роботи зберігаються в НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, НМЛ (усі – Київ), ДТГ (Москва).

Тв.: портрети – «Мати», «Піонерка» (обидва – 1949), «В. Бєлінський» (1950), «М. Салтиков-Щедрін» (1952), «Марко Вовчок» (1956), «Т. Шевченко» (1962), «І. Франко» (1964), «Д. Менделєєв» (1967), «М. Добролюбов», «Л. Толстой», «Г. Сковорода», «Панас Мирний», «М. Коцюбинський», «Леся Українка», «Марко Черемшина», «Д. Зеров», «М. Лобачевський», «Б. Патон» (усі – 1970-і рр.); пам’ятники – Т. Шевченкові (м. Нова Одеса Микол. обл., 1967; м. Золотоноша Черкас. обл., 1993), воїнам-водіям і Героям Рад. Союзу В. Рябку, В. Сафроновій, І. Кустову (м. Брянськ, РФ, 1967–68), Марку Вовчку (м. Немирів Вінн. обл., 1971), Лесі Українці (м. Саки, нині АР Крим, 1988).

Літ.: Мовчун Петро. Скульптура, графіка: Каталог виставки. К., 1983; Скульп­тор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.

Статтю оновлено: 2019