Могилів-Подільський район

МОГИЛІ́В-ПОДІ́ЛЬСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Він­ницької області. Межує на Зх. з Сокирян. р-ном Чернів. обл., на Пн. — з Муровано-Куриловец., на Пн. Сх. — з Шаргород., на Сх. — з Чернів., на Пд. Сх. — з Ямпіл. р-нами Вінн. обл.; уздовж течії Дністра проходить держ. кордон з Молдовою (довж. бл. 50 км; функціонують пункти пропуску Брон­ниця та Яруга і пункт контролю Могилів-Подільський). Утвор. 1923. У 1923–25 — у складі Поділ. губ.; у березні 1923 — липні 1930 — Могилівсь­кої округи, у липні–вересні 1930 — Вінн. округи; від 1932 — Вінн. обл. 1923–25 існував Озаринец., 1923–31, 1935–58 — Яришів., 1925 — Яруз. р-ни. 1962–90 у межі М.-П. р. входили насел. пункти Чернів. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун. окупацією. Діяло під­пі­л­ля під керівництвом М. Тугушова, В. Горбатюка, А. Обертюка, Я. Нагірняка. Під час 2-ї світової вій­ни загинули бл. 8 тис. могилівчан. На Могилів-Подільщині від­значилися Герої Рад. Союзу П. Білаонов, Д. Бойко, С. Борисюк, П. Гранкін, В. Демченко, І. Дениченко, П. Дубина, В. Єлізаров, В. Завалін, П. Зваригін, О. Коробов, М. Матвєєв, Т. Никоненко, повний кавалер ордена Слави М. Ігнатенко та ін. У с. Кремін­не похов. Герой Радянського Союзу М. Овсян­ніков. Пл. р-ну 936,5 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 40 095 осіб (складає 91,2 % до 1989); станом на 1 січня 2018 — 32 647 осіб; пере­важно українці. У складі М.-П. р. — смт Вендичани та 52 села (див. Кукавка, Лядова, Немія, Озаринці, Серебринці, Яришів, Яруга). Функції райцентру виконує місто обл. значе­н­ня Могилів-Подільський. Лежить на Подільській височині. Поверх­ня — хвиляста рівнина, порізана чисел. річк. долинами, ярами та балками. Роз­ві­дано поклади буд. пісковику, вапняку, трепелю, літогр. каменю. У селах Брон­ниця, Садківці, Юрківці та Яруга — значні запаси столової води. Протікають річки Жван, Караєць, Лядова, Мурафа, Немія, Без­імен­на, Дерла, Котлубаївка, Олинек, Серебрійка (усі — ліві притоки Дністра), Лозова (права притока Мурафи), Вазлуй (ліва притока Мурафи), Без­імен­на, Тропова (обидві — ліві притоки Дерли), Без­імен­на (ліва притока Котлубаївки), Без­імен­на (права притока Лядової), Без­імен­на, Юрківка (обидві — праві притоки Серебрійки), Вендичанка (права притока Немії), Площанка (ліва притока Немії). Ґрунти: темно-сірі опідзолені, середньо- та важкосу­глинкові, чорноземи ре­градовані. Тер. Могилів-Подільщини належить до зони лісо­степу. Пл. ліс. насаджень 13 520 га. Пере­важають широколисті мішані ліси (граб, дуб, ясен, липа, клен). Обʼєк­ти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — Брон­ницький заказник (265 га, 1974), заказник Вендичанська дубина (373 га, 1978; обидва — ботан.), Грабарівський заказник (ландшафт., 487 га, 1974), памʼятки природи Бернашівські пісковики, Грушанської світи від­слоне­н­ня (побл. с. Грушка), Могилівсь­кої світи від­слоне­н­ня (побл. с. Немія; усі — геол., 1984); місц. — заказники Бернашівський (77 га), Брон­ницька гора (21 га), Григорівська гора (54 га), Звеняча долина (с. Слобода-Яришівська, 89 га), Криштофорівська гора (15 га; усі — ботан., 1999), Стрімкач (ландшафт., с. Кричанівка, 2010, 10 га), памʼятки природи Брон­ницькі шари, Ломазівські шари, Лядовські шари (с. Нижчий Ольчедаїв), Сеноманівські вапняки (с. Брон­ниця), Яришівська світа (с. Лядова; усі — 1981), Верх­ньо­протерозойські осадкові породи (побл. с. Лядова), Протерозойські пісковики (побл. с. Озаринці; обидві — 1972), Нагорянські печери, Сеноманівські вапняки (с. Кремін­не), Сеноманівські вапняки (с. Лядова; усі — геол.), Джерела Серебрія (усі — 1969), Джерело Війтове, Джерело Драганка (обидві — побл. с. Кукавка, 1983), Джерело Яруга, Кукавські джерела (обидві — 1972; усі — гідрол.), Озеро (зоол., побл. с. Тропове, 1990, 15 га), памʼятка садово-парк. мистецтва Брон­ницький парк (1985, 8 га). 2008 на тер. Могилів-Подільщини та Чернів. р-ну створ. регіон. ландшафт. парк «Мурафа» (3452 га), 2009 на тер. Могилів-Подільщини та Ямпіл. р-ну — регіон. ландшафт. парк «Дністер» (6700 га). Гол. під­приємства: «Вендичан. цегла», Могилів-Поділ. лісове госп-во. Пл. с.-г. угідь 68 567 га, з них орних земель — 58 445 га. Щорічно 19 с.-г. під­приємств і 73 фермер. господарства вирощують бл. 150,7 тис. т зернових і зернобобових культур, 3,2 тис. т цукр. буряків, 10,6 тис. т соняшник. насі­н­ня, 19,2 тис. т картоплі, 12,6 тис. т овочів, виробляють 19,9 тис. т молока, 1,4 тис. т мʼяса, 10,3 тис. шт. яєць. У р-ні — 28 заг.-осв. навч. і 18 до­шкіл. закладів. Є 52 лікув. заклади. Виходять газети «Краяни» та «Слово Придністровʼя». Діє рай. ТРК «Обʼєктив». Функціонує роз­галу­жена мережа Будинків культури, клубів і б-к. Здобули популярність ансамбль танцю «Дністрове гроно» та драм. театр «Народні усмішки» рай. Будинку культури «Дружба», фольклорно-етногр. ансамбль «Душі криниця» і муз. гурт «Шанс» Вендичан. Будинку культури, фольк­лорно-етногр. ансамблі «Борщівчанка» Борщівец. Будинку культури і «Горлиця» Слобода-Яришів. Будинку культури, ансамбль нар. пісні «Біла криниця» Немій. Будинку культури, театр пісні «Любисток» Серебринец. Будинку культури, сімей. ансамбль Колесників з с. Яришів, духовий оркестр Сугаків. Будинку культури та ін. Віруючі пере­важно є парафіянами УПЦ МП і УПЦ КП. Памʼятки архітектури: нац. значе­н­ня — Лядівський Свято-Усікновенсь­кий чоловічий скельний монастир УПЦ МП, церква Дмитра Солунського у с. Кукавка (1806), церква св. Параскеви у с. Немія (1775), замок у с. Озаринці (17 ст.), палац у с. Серебринці (кін. 18 ст.); місц. — церква Покрови Богородиці у с. Бернашівка (18 ст.), церква Івана Богослова та дзвіниця у с. Тропове (1767), палац у с. Брон­ниця (кін. 19 ст.), цукр. завод (1894), будинки лікаря, заводчика, управителя, склади (усі — 19 ст.), церква Різдва Богородиці (1834–74) у Вендичанах. Побл. с. Бернашівка в ур­очищі Верх­ня Долина — багатошар. поселе­н­ня Бернашівка (виявлено артефакти трипіл., поянешті-лукашів., черняхів. та празько-корчац. культур). Досліджено палеоліт. стоянки в селах Бернашівка, Козлів, Нагоряни, Суботівка, поселе­н­ня трипіл. культури у Вендичанах, селах Козлів, Кукавка, Мервинці, Нижчий Ольчедаїв, Нова Григорівка, Озаринці, Садова, Серебрія, Тропове, Яришів, Яструбна, поселе­н­ня чорноліс. культури у селах Козлів, Липчани, черняхів. могильник у селах Борщівці, Озаринці, поселе­н­ня черняхів. культури у селах Івонівка, Тропове, Юрківці, Яруга, скіф. городища у селах Нижчий Ольчедаїв, Нова Григорівка, скіф. поселе­н­ня у селах Козлів, Озаринці, Яруга, 4 кургани 7–5 ст. до н. е. у с. Мервинці. На тер. р-ну проводили археол. роз­копки В. Антонович, М. Артамонов, П. Борисковський, Й. Винокур, Д. Гаскевич, І. Дубина, М. Потупчик та ін. Охороняється 71 памʼятка історії. Серед видат. уродженців — громад.-політ. діяч, дипломат, чл.-засн. і дійс. чл. НТШ О. Лотоцький (с. Брон­ниця), акушер-гін­еколог, чл.-кор. НАМНУ В. Камінський (с. Яришів), лікарі Л. Власик (с. Сказинці), В. Іванкова, С. Чорнокульський (обоє — с. Юрківці), О. Ухов (с. Брон­ниця), економіст Є. Воєвудський (Вендичани), агроном І. Драбатий (с. Кукавка), фізик А. Крайчинський (с. Бернашівка), геофізик М. Ор­люк, хіміки А. Макаров (обидва — с. Сказинці), П. Пелькіс (с. Яруга), математики Я. Ройтберг (с. Озаринці), І. Сіроджа (Вендичани), фольклористи, етно­графи А. Димінський (с. Борщівці), М. Рябий (с. Кукавка), літературо­­знавець В. Шубравський (с. Слобода-Яришківська), філософ В. Докаш (с. Іракліївка), історики О. Парасунько (с. Озаринці), І. Шипович (с. Брон­ниця); поет, біо­лог С. Вдовиченко, поет, фольк­лорист О. Шалак (обоє — с. Оленівка), журналіст, літературо­знавець Д. Григораш (с. Слобода-Шлишковецька), поет, публіцист, пере­кладач М. Каменюк (с. Григорівка), кінодраматург Б. Хандрос (с. Озаринці), письмен­ник, художник І. Донич (с. Садова), поет, журналіст, художник Б. Шлапак (Вендичани); майстриня декор.-ужитк. мистецтва, журналістка, поетеса М. Гоцуляк (с. Воєводчинці), майстриня декор.-ужитк. мистецтва, педагог, фольклористка М. Руденко (c. Слобода-Яришівська), скульптор, письмен­ник М. Крижанівський (с. Сліди); ант­ре­пренер, актор, режисер П. Карабіневич і його брат церк. діяч УАПЦ Микола (с. Серебринці); генерал армії, Герой Радянського Союзу С. Поплавський (Вендичани), військ. і громад. діяч І. Ухів (с. Брон­ниця). З Могилів-Подільщиною повʼязані життя та діяльність етно­графа, фольклориста О. Кривицького, письмен­ників М. Коцюбинського, М. Старицького, Олени Пчілки, рос. художника 19 ст. В. Тропініна, живописця О. Леонової. Низку ґрунт. статей з історії краю на­друковано у зб. матеріалів 1-ї (Могилів-Подільський, 1996), 2-ї (Могилів-Подільський; Камʼянець-Подільський, 2006), 3-ї (Могилів-Подільський; Камʼя­нець-Подільський, 2009), 4-ї (Ка­мʼянець-Подільський, 2012), 5-ї (В.; Могилів-Подільський, 2015) та 6-ї (В.; Могилів-Подільський, 2017) Могилів-Поділ. краєзн. конференцій.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю