Могилів-Подільський район | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Могилів-Подільський район


Могилів-Подільський район

МОГИЛІ́В-ПОДІ́ЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Він­ницької області. Межує на Зх. з Сокирян. р-ном Чернів. обл., на Пн. – з Муровано-Куриловец., на Пн. Сх. – з Шаргород., на Сх. – з Чернів., на Пд. Сх. – з Ямпіл. р-нами Вінн. обл.; уздовж течії Дністра проходить держ. кордон з Молдовою (довж. бл. 50 км; функціонують пункти пропуску Бронниця та Яруга і пункт контролю Могилів-Подільський). Утвор. 1923. У 1923–25 – у складі Поділ. губ.; у березні 1923 – липні 1930 – Могилівсь­кої округи, у липні–вересні 1930 – Вінн. округи; від 1932 – Вінн. обл. 1923–25 існував Озаринец., 1923–31, 1935–58 – Яришів., 1925 – Яруз. р-ни. 1962–90 у межі М.-П. р. входили насел. пункти Чернів. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під румун. окупацією. Діяло підпілля під кер-вом М. Тугушова, В. Горбатюка, А. Обертюка, Я. Нагірняка. Під час 2-ї світ. вій­ни загинули бл. 8 тис. могилівчан. На Могилів-Подільщині відзначилися Герої Рад. Союзу П. Білаонов, Д. Бойко, С. Борисюк, П. Гранкін, В. Демченко, І. Дениченко, П. Дубина, В. Єлізаров, В. Завалін, П. Зваригін, О. Коробов, М. Матвєєв, Т. Никоненко, повний кавалер ордена Слави М. Ігнатенко та ін. У с. Кремінне похов. Герой Рад. Союзу М. Овсянніков. Пл. р-ну 936,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 40 095 осіб (складає 91,2 % до 1989); станом на 1 січня 2018 – 32 647 осіб; переважно українці. У складі М.-П. р. – смт Вендичани та 52 села (див. Кукавка, Лядова, Немія, Озаринці, Серебринці, Яришів, Яруга). Функції райцентру виконує місто обл. значення Могилів-Подільський. Лежить на Подільській височині. Поверхня – хвиляста рівнина, порізана чисел. річк. долинами, ярами та балками. Розвідано поклади буд. пісковику, вапняку, трепелю, літогр. каменю. У селах Бронниця, Садківці, Юрківці та Яруга – значні запаси столової води. Протікають річки Жван, Караєць, Лядова, Мурафа, Немія, Безіменна, Дерла, Котлубаївка, Олинек, Серебрійка (усі – ліві притоки Дністра), Лозова (права притока Мурафи), Вазлуй (ліва притока Мурафи), Безіменна, Тропова (обидві – ліві притоки Дерли), Безіменна (ліва притока Котлубаївки), Безіменна (права притока Лядової), Безіменна, Юрківка (обидві – праві притоки Серебрійки), Вендичанка (права притока Немії), Площанка (ліва притока Немії). Ґрунти: темно-сірі опідзолені, середньо- та важкосуглинкові, чорноземи реградовані. Тер. Могилів-Подільщини належить до зони лісостепу. Пл. ліс. насаджень 13 520 га. Переважають широколисті мішані ліси (граб, дуб, ясен, липа, клен). Об’єк­ти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення – Бронницький заказник (265 га, 1974), заказник Вендичанська дубина (373 га, 1978; обидва – ботан.), Грабарівський заказник (ландшафт., 487 га, 1974), пам’ятки природи Бернашівські пісковики, Грушанської світи відслонення (побл. с. Грушка), Могилівсь­кої світи відслонення (побл. с. Немія; усі – геол., 1984); місц. – заказники Бернашівський (77 га), Бронницька гора (21 га), Григорівська гора (54 га), Звеняча долина (с. Слобода-Яришівська, 89 га), Криштофорівська гора (15 га; усі – ботан., 1999), Стрімкач (ландшафт., с. Кричанівка, 2010, 10 га), пам’ятки природи Бронницькі шари, Ломазівські шари, Лядовські шари (с. Нижчий Ольчедаїв), Сеноманівські вапняки (с. Бронниця), Яришівська світа (с. Лядова; усі – 1981), Верхньопротерозойські осадкові породи (побл. с. Лядова), Протерозойські пісковики (побл. с. Озаринці; обидві – 1972), Нагорянські печери, Сеноманівські вапняки (с. Кремінне), Сеноманівські вапняки (с. Лядова; усі – геол.), Джерела Серебрія (усі – 1969), Джерело Війтове, Джерело Драганка (обидві – побл. с. Кукавка, 1983), Джерело Яруга, Кукавські джерела (обидві – 1972; усі – гідрол.), Озеро (зоол., побл. с. Тропове, 1990, 15 га), пам’ятка садово-парк. мист-ва Бронницький парк (1985, 8 га). 2008 на тер. Могилів-Подільщини та Чернів. р-ну створ. регіон. ландшафт. парк «Мурафа» (3452 га), 2009 на тер. Могилів-Подільщини та Ямпіл. р-ну – регіон. ландшафт. парк «Дністер» (6700 га). Гол. підпр-ва: «Вендичан. цегла», Могилів-Поділ. лісове госп-во. Пл. с.-г. угідь 68 567 га, з них орних земель – 58 445 га. Щорічно 19 с.-г. підпр-в і 73 фермер. госп-ва вирощують бл. 150,7 тис. т зернових і зернобобових культур, 3,2 тис. т цукр. буряків, 10,6 тис. т соняшник. насіння, 19,2 тис. т картоплі, 12,6 тис. т овочів, виробляють 19,9 тис. т молока, 1,4 тис. т м’яса, 10,3 тис. шт. яєць. У р-ні – 28 заг.-осв. навч. і 18 дошкіл. закладів. Є 52 лікув. заклади. Виходять газети «Краяни» та «Слово Придністров’я». Діє рай. ТРК «Об’єктив». Функціонує розгалу­жена мережа Будинків культури, клубів і б-к. Здобули популярність ансамбль танцю «Дністрове гроно» та драм. театр «Народні усмішки» рай. Будинку культури «Дружба», фольклорно-етногр. ансамбль «Душі криниця» і муз. гурт «Шанс» Вендичан. Будинку культури, фольк­лорно-етногр. ансамблі «Борщівчанка» Борщівец. Будинку культури і «Горлиця» Слобода-Яришів. Будинку культури, ансамбль нар. пісні «Біла криниця» Немій. Будинку культури, театр пісні «Любисток» Серебринец. Будинку культури, сімей. ансамбль Колесників з с. Яришів, духовий оркестр Сугаків. Будинку культури та ін. Віруючі переважно є парафіянами УПЦ МП і УПЦ КП. Пам’ятки арх-ри: нац. значення – Лядівський Свято-Усікновенсь­кий чоловічий скельний монастир УПЦ МП, церква Дмитра Солунського у с. Кукавка (1806), церква св. Параскеви у с. Немія (1775), замок у с. Озаринці (17 ст.), палац у с. Серебринці (кін. 18 ст.); місц. – церква Покрови Богородиці у с. Бернашівка (18 ст.), церква Івана Богослова та дзвіниця у с. Тропове (1767), палац у с. Бронниця (кін. 19 ст.), цукр. з-д (1894), будинки лікаря, заводчика, управителя, склади (усі – 19 ст.), церква Різдва Богородиці (1834–74) у Вендичанах. Побл. с. Бернашівка в урочищі Верхня Долина – багатошар. поселення Бернашівка (виявлено артефакти трипіл., поянешті-лукашів., черняхів. та празько-корчац. культур). Досліджено палеоліт. стоянки в селах Бернашівка, Козлів, Нагоряни, Суботівка, поселення трипіл. культури у Вендичанах, селах Козлів, Кукавка, Мервинці, Нижчий Ольчедаїв, Нова Григорівка, Озаринці, Садова, Серебрія, Тропове, Яришів, Яструбна, поселення чорноліс. культури у селах Козлів, Липчани, черняхів. могильник у селах Борщівці, Озаринці, поселення черняхів. культури у селах Івонівка, Тропове, Юрківці, Яруга, скіф. городища у селах Нижчий Ольчедаїв, Нова Григорівка, скіф. поселення у селах Козлів, Озаринці, Яруга, 4 кургани 7–5 ст. до н. е. у с. Мервинці. На тер. р-ну проводили археол. розкопки В. Антонович, М. Артамонов, П. Борисковський, Й. Винокур, Д. Гаскевич, І. Дубина, М. Потупчик та ін. Охороняється 71 пам’ятка історії. Серед видат. уродженців – громад.-політ. діяч, дипломат, чл.-засн. і дійс. чл. НТШ О. Лотоцький (с. Бронниця), акушер-гінеколог, чл.-кор. НАМНУ В. Камінський (с. Яришів), лікарі Л. Власик (с. Сказинці), В. Іванкова, С. Чорнокульський (обоє – с. Юрківці), О. Ухов (с. Бронниця), економіст Є. Воєвудський (Вендичани), агроном І. Драбатий (с. Кукавка), фізик А. Крайчинський (с. Бернашівка), геофізик М. Ор­люк, хіміки А. Макаров (обидва – с. Сказинці), П. Пелькіс (с. Яруга), математики Я. Ройтберг (с. Озаринці), І. Сіроджа (Вендичани), фольклористи, етнографи А. Димінський (с. Борщівці), М. Рябий (с. Кукавка), літературо­знавець В. Шубравський (с. Слобода-Яришківська), філософ В. Докаш (с. Іракліївка), історики О. Парасунько (с. Озаринці), І. Шипович (с. Бронниця); поет, біолог С. Вдовиченко, поет, фольк­лорист О. Шалак (обоє – с. Оленівка), журналіст, літературознавець Д. Григораш (с. Слобода-Шлишковецька), поет, публіцист, перекладач М. Каменюк (с. Григорівка), кінодраматург Б. Хандрос (с. Озаринці), письменник, художник І. Донич (с. Садова), поет, журналіст, художник Б. Шлапак (Вендичани); майстриня декор.-ужитк. мист-ва, журналістка, поетеса М. Гоцуляк (с. Воєводчинці), майстриня декор.-ужитк. мист-ва, педагог, фольклористка М. Руденко (c. Слобода-Яришівська), скульптор, письменник М. Крижанівський (с. Сліди); ант­репренер, актор, режисер П. Карабіневич і його брат церк. діяч УАПЦ Микола (с. Серебринці); генерал армії, Герой Рад. Союзу С. Поплавський (Вендичани), військ. і громад. діяч І. Ухів (с. Бронниця). З Могилів-Подільщиною пов’язані життя та діяльність етнографа, фольклориста О. Кривицького, письменників М. Коцюбинського, М. Старицького, Олени Пчілки, рос. художника 19 ст. В. Тропініна, живописця О. Леонової. Низку ґрунт. статей з історії краю надруковано у зб. матеріалів 1-ї (Могилів-Подільський, 1996), 2-ї (Могилів-Подільський; Кам’янець-Подільський, 2006), 3-ї (Могилів-Подільський; Кам’я­нець-Подільський, 2009), 4-ї (Ка­м’янець-Подільський, 2012), 5-ї (В.; Могилів-Подільський, 2015) та 6-ї (В.; Могилів-Подільський, 2017) Могилів-Поділ. краєзн. конференцій.

Літ.: Стариков О. Документи та спогади викривають // Слово Придністров’я. 2005, 3 груд.; Могилів-Подільський район // Славетна Вінниччина. К., 2006. Вип. 1; Голод // Слово Придністров’я. 2007, 11 серп.; Ільницький П. Між Бугом і Дністром // Там само. 2007, 18 серп.; 23 серп.; Могилів-Подільський район // Регіони Вінн. обл. 2006. В., 2007; Голов­ко О., Сауляк Б. Подорожуючи Поділлям (етнографічні спостереження учасників експедиції у Могилів-Подільський район Вінницької області) // НТЕ. 2013. № 4; Скорук П. С. Могилівчани: обличчя, події, часи. В., 2018; Вальчук-Окуша О. М. Кліматичні особливості Могилів-Подільського району // Актуал. пит. геогр., біол. та хім. наук. Осн. наук. пробл. та перспективи дослідж.: Зб. наук. пр. В., 2018. Вип. 15(20).

Статтю оновлено: 2019