Могилянська Ладя | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Могилянська Ладя


Могилянська Ладя

МОГИЛЯ́НСЬКА Ладя (Лідія Михайлівна; 26. 10 (07. 11). 1899, Чернігів – 06. 06. 1937) – поетеса. Дочка М. Могилянського, сестра О. Могилянської та Дмитра Тася. Закін. г-зію у Петрограді (нині С.-Петербург, 1917), 2 курси Черніг. ІНО (поч. 1920-х рр.). Працювала в Комісії з вивчення істор. пам’яток Чернігівщини при губерн. відділі нар. освіти, збирала місц. фольклор. Дебютувала 1919 лірич. віршами у черніг. ж. «Просвещение», 1923–29 друкувалася в журналах «Життя й револю­ція», «Нова громада», «ЛНВ», «Зоря», «Всесвіт», «Червоний шлях», черніг. газетах. Переслідувалася за свої публікації у зх.-укр. періодиці. 16 січня 1929 заарешт., 9 липня того ж року за звинуваченням у розповсюджен­ні контррев. літ-ри та участі в діяльності фантом. орг-ції «Демократ. союз» засудж. до розстрілу (із заміною на 10 р. ув’яз­нення). Покарання відбувала у Соловец. і Біломоро-Балтій. таборах (РФ). Звільнена достроково 1933, працювала вільнонайманою, ймовірно, в пресі. Публікувалася у табір. вид. – ж. «Соловецкие острова», зб. «Музыка двух каналов» та «Музыка трас­сы» (обидва – 1936), редагувала г. «За нову людину». У вид-ві Дмитров. виправно-труд. табору (Моск. обл.) у серії «Бібліотека перековки» вийшла зб. поезій М. «Два канала» (1935), маючи на увазі її участь у буд-ві Біломор.-Балтій. каналу та каналу «Москва–Волга». Лірика М. позначена трагізмом, вишуканою образністю. Написала лібрето опери «Казка про мертву царівну» М. Черняка. Цей композитор поклав на музику низку віршів М., вміщених у згаданих збірниках. Її вірші й пісні часто виконувалися в табір. концертах і на радіо. У травні 1937 заарешт. вдруге, разом зі своїм чоловіком 5 червня того ж року за участь у контррев. терорист. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957, за справою 1929 – у 1990. За словами її друга, художника й математика Л. Митькевича, «Ладя Могилянська – найбільша українська поетеса після Лесі Українки» (1958).

Літ.: Міяковський В. У день Івана Ку­­пала (Пам’яті Ладі Могилянської) // Міяковський В. Недруковане й забуте. Нью-Йорк, 1984; Шевчук В. Могилянські. Забута письменницька родина України // Україна. 1988. № 27; Скуратовский В. Ладя Могилянская. Из полузабытых имен // Столич. новости. 2003, 8–14 июля; П’ядик Ю. Могилянські // Зона. 2004. Вип. 18.

Статтю оновлено: 2019