Можаєва Ельвіна Максимівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Можаєва Ельвіна Максимівна


Можаєва Ельвіна Максимівна

МОЖА́ЄВА Ельвіна Максимівна (04. 06. 1930, Луганськ – 27. 12. 2007, там само) – скульпторка. Мати І. Зайцева, дружина М. Можаєва. Чл. НСХУ (1970). Закін. Ворошиловгр. художнє уч-ще (нині Луганськ, 1952), Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1958; викл. В. Вайнреб, Д. Крвавич, І. Севера, В. Федченко). Викл. Луган. худож. уч-ща (1958–78). На твор. роботі. Осн. галузі – монум.-декор., станк. і монум. скульптура. Учасниця обл., всеукр., всесоюз. виставок від 1969. Персон. – у Луганську (1970, 1986, 2000). Створила портрети, темат. композиції, пам’ятні знаки, мемор. дошки. Значне місце у творчості відведено темі праці, жін. образам. Деякі роботи зберігаються у Луган., Запоріз., Дніпроп. (нині Дніпро) ХМ.

Тв.: скульптурні композиції – «Хлопчик-скрипаль» (1969), «Нахальонок із гусьми» (1982, с. Можаєвка), «Григорій та Аксинія» (1982, спів­авт., станиця Вешенська; обидва – Ростов. обл., РФ), «Подруги» (1984), «Заклик весни» (1987), «Суперники» (1988; 1995), «Весняні мелодії» (1992; 2000), «Річка Лугань» (1998), «Дівчина з гарбузом (Відмова)», «Німфа» (обидва – 2000), «Свати» (2002); портрети – «В. Десятничук» (1983), «М. Можаєв» (1984), «Т. Яблонська» (1986); мемор. дошка В. Мухіну (1981, Ворошиловград, нині Луганськ); пам’ят. знак «Немає зв’язків, святіших за братерство» (смт Слов’яносербськ), монумент «Слово о полку Ігоревім (Князь Ігор)» (смт Станиця Луганська; обидва – Луган. обл., 2003, спів­авт.).

Літ.: Эльвина Можаева. Скульптура: Каталог выставки. Ворошиловград, 1989; Луганська обласна організація національної спілки художників України. Художники Луганщини. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративне мистецтво: Каталог. Лг., 2008.

Статтю оновлено: 2019