Мойсівка | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мойсівка


Мойсівка

МО́ЙСІВКА – село Драбівського району Черкаської області. Знаходиться на лівому березі р. Чумгак (притока Оржиці, бас. Дніпра), за 20 км від райцентру та 1 км від смт Шрамківка. Пл. 15,3 км2. За переписом насел. 2001, проживали 639 осіб; нині – 503 особи; переважно українці. У М. виявлено артефакти кам’яного віку. Село виникло в 2-й пол. 17 ст. Здавна тут проходив шлях із Правобережжя на Слобожанщину. За нар. переказами, назва походить від першого поселенця єврея Мойсі, який відкрив у цій місцевості, на серед. шляху від Переяслава до Пирятина, заїжджий двір. 1781–1923 – у складі Пирятин. пов.; 1802–1925 – Полтав. губ. 1796 власниками М. стали поміщики Волховські, які 1804 збудували палац, а 1808 – Петропавлів. церкву (у готич. стилі, за основу взято принцип трьохпелюстк. центрич. храму з боковими напівкруглими баштами; нині пам’ятка арх-ри нац. значення; діє громада УПЦ МП). У липні 1843 разом з Є. Гребінкою, який був хрещеником мойсів. поміщиків, тут гостював Т. Шевченко. Пізніше поет побував у Волховських ще кілька разів (у січні 1844 та 1846, востаннє – влітку 1859). За пишні бали М. тоді називали Малоросійським Версалем. 1877 відкрито земську школу. 1912 М. перейшла в казенну власність. У маєтку розмістили держ. установи та обладнали квартири для земських вчителів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Тоді ж був зруйнований палац Волховських. 1923–25 – у складі Золотоніс., 1925–30 – Прилуц. округ; від лютого 1932 – Київ., від жовтня того ж року – Харків., від 1937 – Полтав., від 1954 – Черкас. обл. У різний час село входило до Ковалів., Бирлів. і Шрамків. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 59 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 18 вересня 1941 до 22 ве­ресня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У М. – дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер. пункт. Функціонують нар. фольклорно-автентич. колектив «Надія», жін. вокал. ансамбль «Горлиця» та дит. драм. гурток. Встановлено погруддя Т. Шевченка, пам’ят. знак жертвам голодомору 1932–33, обеліск Слави та пам’ятник Невідомому солдату на честь воїнів, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни. Серед видат. уродженців – поет М. Масло, фахівець у галузі буд-ва, Герой України І. Даниленко.

Літ.: Щерба В. П. Над Чумгак-рікою. 1996; Його ж. З туману віків і днів учорашніх. 2007 (обидві – Драбів).

Статтю оновлено: 2019