Мокіївка | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мокіївка


Мокіївка

МОКІ́ЇВКА – село Чорнухинського району Полтавської області. 2018 Мокіїв. сільс. раду (підпорядк. с. Піски-Удайські) зараховано до складу Чорнухин. об’єднаної територіал. громади. М. знаходиться на р. Вергунка, за 2 км від правого берега р. Многа (притока Удаю, бас. Дніпра), 220 км від обл. центру, 170 км від Києва, 25 км від залізнич. ст. Пирятин, 1 км від автошляху Київ–Суми. За переписом насел. 2001, у М. проживали 503, у Пісках-Удайських – 358 осіб; переважно українці. На Мокіївщині виявлено артефакти кам’яного, бронз. та заліз. віків, зокрема вістря стріл, списів, сокири, мечі, кинджали, ножі. За нар. переказами, назва походить від першого поселенця козака Мокія. На думку дослідників, М. виникла на межі 16–17 ст. Потім входила до Чорнус. сотні Лубен. полку. Тривалий час мокіїв. землі належали поміщикам Самой­ловичам. У 18 – на поч. 20 ст. були розвинені ремісн. промисли, зокрема вироб-во саней, бондарство, ткацтво. Селяни вирощували зерн. культури та тютюн. 1781–1920 – у складі Лохвиц., 1920–23 – Пирятин. пов.; 1802–1925 – Полтав. губ. 1859 проживали 912, 1900 – 1381, 1910 – 1113, 1923 – 1329, 1926 – 1370 осіб. Від 2-ї пол. 19 ст. до 1923 – волос. центр. 1866 зведено Микол. церкву (розібрано за наказом комуніст. влади). 1896 відкрито церк.-парафіял. школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – у складі Лубен. округи; 1932–37 – Харків., від 1937 – Полтав. обл.; 1923–62 та від 1966 – Чорнухин., 1962–66 – Пирятин. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 163 особи), зазнали сталін. репресій. Від 17 вересня 1941 до 18 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 265 осіб, з них 108 загинули. Станом на 1964 – 278 дворів, 725 жит. Нині у М. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Охороняється Піско-Удай. гідрол. заказник місц. значення (від 1992, 289,6 га). Пам’ятки арх-ри місц. значення: Мокіїв. (1912) і Піско-Удай. (1914) земські школи (обидві – арх. О. Сластіон). Встановлено пам’ят. знак жертвам голодомору 1932–33, пам’ятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни.

Літ.: Звід пам’яток історії та культури України: Полтав. обл. Чорнухин. р-н. П., 2017.

Статтю оновлено: 2019