Мокрий Індол — Енциклопедія Сучасної України

Мокрий Індол

МО́КРИЙ ІНДО́Л – річка у Білогірському, Іслямтерецькому (до 2016 – Кіровський) та Ічкінському (до 2016 – Совєтський) районах АР Крим. Довж. 49 км, пл. водозбір. бас. 324 км2. Бере початок на пн. схилах Гол. пасма Крим. гір, перетинає внутр. пасмо побл. с. Тополівка Білогір. р-ну. Після побудови Пн.-Крим. каналу річище спрямоване у р. Східний Булганак за 2 км від затоки Сиваш. Осн. притоки – Су-Індол (ліва), Орталанка, Сали (обидві – праві). Живлення мішане з переважанням дощового. Льодовий режим нестійкий. Вода гідрокарбонатно-сульфатна, мінералізація від 0,2–0,3 г/дм3 у період водопілля до 1,0–1,8 г/дм3 у межен. період. У бас. річки побудоване Льгов. водосховище та низку ставків. Використовують для зрошення та с.-г. водопостачання.

Літ.: Поверхностные водные объекты Крыма. 2004; Олиферов А., Тимченко З. Реки и озера Крыма. 2005 (обидві – Сімферополь).

В. В. Гребінь

Статтю оновлено: 2019

Покликання на статтю
В. В. Гребінь . Мокрий Індол // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=69597 (дата звернення: 14.05.2021)