Мокровольський Олександр Миколайович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мокровольський Олександр Миколайович


Мокровольський Олександр Миколайович

МОКРОВО́ЛЬСЬКИЙ Олександр Миколайович (02. 01. 1946, с. Черниші Канів. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – поет, перекладач. Чл. НСПУ (1981). Літ. премія ім. М. Рильського (1999). Закін. Черкас. пед. ін-т (1968). У 1971–84 працював у Київ. вид-вах «Веселка», «Дніпро». Читав курс лекцій наук. перекладу в Нац. ун-ті «Києво-Могилянська академія» (2002–13). Автор поет. зб. «Глибокий лет» (1983), «Явір і пальма» (1986), «Етнос сотень яснот» (2012; під псевд. Кор Абель), кн. «Коло ідей» (2016; усі – Київ). Твори М. вирізняє врівноваженість роздумів, помітна заглибленість у стихію слова й мови. У його перекладі видано низку творів: з англ. мови – поеми «Джон Джей Скупій та скрипаль Ден» Дж. Чіарді (1973), «У метелика – бал» В. Роско (1988; 1990), зб. «Небилиці» Е. Ліра (1980; 1989; 2017), «Поезії» П. Шеллі (1987), «Поезії» (1990, спів­авт.) і «Вибрані твори» (2004, спів­авт.) В. Єйтса, «Різдвяні повісті» (2006) та «Різдвяна ялинка» (2010) Ч. Діккенса, «Sing-Song – Наспіви» К. Россетті, «Вибрані твори» Ш. Гіні (обидві – 2008), «Матінка-Гуска» (2010), повість «Гобіт» (1985) і трилогію (у переказі) «Володар Перснів» (2002) Дж. Толкіна, англ. нар. пісеньки «Чарлі-Варлі» (2001), романи «Аукціоніст» Дж. Семсон (1986), «Жінка в білому» В. Коллінза (1989), «Улісс» Дж. Джойса (2015, спів­авт.), повісті «Небезпечні мандри» Р. Адамса (1990), «Артеміс Фаул» (2005) і «Місія в Арктику» (2006) Й. Колфера, «Павутиння Шарлотти» (2006), «Стюарт Маля – хлопчик-мишеня» (2012) і «Сурма лебедя» (2017) Е. Вайта, «Сестри Ґрімм» М. Баклі (2008; 2009; 2010); з іспан. – повість «У пошуках чорної чайки» Д. Алонсо (1976), роман «Сліпучо блакитне небо» А. Ґроссо (1979); з нім. – романи «Семестр змарнованого часу» Ю. Брезана (1979), «Берінґер і давній гнів» Г. Фукса (1980), поему «Мазепа» Б. Брехта (1997), повість «Називають мене мурахоїдом» К. Нестлінґер (2006), праці «Homo Ludens» Й. Гейзінґи (1993), «Конституція США» Д. Каррі (1993), «Ідея історії» Д. Колінґвуда (1995), «Істина і метод» Гадамера (2000), «Чисте правознавство» (2004) і «Про сутність і цінність демократії» (2013) Г. Кельзена, «Герой із тисячею облич» Дж. Кемпбела (1999), «Історія євреїв» П. Джонсона (2000), «Метастази насолоди» С. Жижека (2000), «Громадсь­кий чоловік – приватна жінка» Дж. Елштайн (2002), «Роздуми над сплюндрованим сторіччям» Р. Конквеста (2003), «Політичний лібералізм» (2000) і «Теорія справедливості» (2001) Дж. Ролза, «Легендарна Ірландія» Е. Месі (2006). Дешифрував та переклав кн. «Щек – Кию» (2015; літ. перекл. – 2017), окремі твори В. Шекспіра, Дж. Байрона, Б. Шоу, Л. Керрола, Е. По, Р. Стівенсона, Дж. Райт, Д. Лоуренса, Й. Ґете, В. Гюґо, П. Беранже, Ф. Жаккотте, Т. Тцара, Л. Сенґора, Т. Тассо, С. Квазімодо, Ю. Марцінкявічюса, Е. Межелайтіса, А. Малдоніса та ін. Брав участь у вид. зб. світ. поезії для учнів серед. та старшого шкіл. віку «Співець» (1972), «Світанок» (1978), «Передчуття» (1979), «Поклик» (1984) і «Заграва» (1989), а також зб. нім. молодої поезії «Зелений Гарц» (1985).

Літ.: Стріха М. На тлі славетних попередників // ЛУ. 1991, 14 берез.

Статтю оновлено: 2019