Монастир отців альбертинців — Енциклопедія Сучасної України

Монастир отців альбертинців

МОНАСТИ́Р ОТЦІ́В АЛЬБЕРТИ́НЦІВ Засн. у жовтні 1901 у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), був розташ. у колиш. приміщенні пожеж. охорони (нині вул. І. Франка). Повідомлення про його відкриття вміщено, зокрема, у часописі «Kurjer stanisławowski» за 13 жовтня того року. На запрошення судового радчого Максимовича 8 жовтня до міста прибув брат Раймунд з метою орг-ції притулку для бідних і безпритульних на зразок подіб. закладів у Львові та Кракові (нині Польща). Альбертинці створювали їх на пожертви співгромадян, вже 25 листопада 1901 притулок у Станіславі прийняв перших 30 осіб. Ченці облаштували там і капличку. 1904 за рахунок міста для альбертинців збудовано новий заклад – монастир з притулком на вул. Довга, № 60. Окрім опіки над бідними та безпритульними, альбертинці організували для хлопців-сиріт курси шевців і кравців, також мали свій костел (закрито рад. владою). Нині у монастир. приміщеннях знаходиться спорт.-тех. клуб ТСОУ.

Літ.: Вуянко М. Монастирі Івано-Франківська (Станиславова). Перша половина ХХ ст. 1998; Вуянко М., Головатий М. Етюди старого Станиславова. 2007 (обидві – Івано-Франківськ).

М. В. Вуянко

Статтю оновлено: 2019

Покликання на статтю
М. В. Вуянко . Монастир отців альбертинців // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=69613 (дата звернення: 14.05.2021)