Монастир Пресвятої Трійці ЧСВВ | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монастир Пресвятої Трійці ЧСВВ


Монастир Пресвятої Трійці ЧСВВ

МОНАСТИ́Р ПРЕСВЯТО́Ї ТРІ́ЙЦІ ЧСВВ Засн. 1722 у м. Кам’янець (нині Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.) при церкві Пресвятої Трійці василіянами з Перемишл. єпархії, які приїхали до міста на запрошення львів. єпископа Атанасія Шептицького (перший ігумен – о. І. Машкевич). Відтоді настоятелі монастиря виконували також функції єпископ. візитаторів. 1735 організоване братство Пресвятої Трійці. За ігумена о. Й. Пруницького 1746–49 зведено 2-поверх. корпус монастир. келій. 1759–93 при монастирі діяли богослов. студії для молодих василіян, заплановано також відкрити школу із конвіктом. У ньому постійно проживали ігумен, вікарій, парох, 2 отці-проф. і 4–6 братів. Церква Пресвятої Трійці вперше згадана в писем. джерелах 1582 у зв’язку з передачею міщанкою Г. Табковою в її власність своєї садиби, у 16–17 ст. була кафедральною. Вона знаходилася у пн. частині т. зв. Старого міста на високому земляному пагорбі, обнесеному кам’яним підмурком. У плані – хрестоподібна, із заокругленими частинами хреста (крім західного). У сх. абсиді містився вівтар, у пн. і пд. частинах церкви – крилоси. Довж. (без притвору) – 23,5 м, шир. (без конх) – 7,1 м. 1672–99, коли Кам’я­нець знаходився під владою Ос­ман. імперії, церкву перетворено в мечеть, зведено 10-метр. мінарет (розібраний після відходу турків). Василіяни відновили церкву, 1749 із зх. сторони по всій ширині прибудували до неї дзвіницю з куполом, увінчаним високим шпилем із хрестом. Після входження Кам’янця до складу Рос. імперії внаслідок 2-го поділу Польщі 1795 василіяни залишили монастир, натомість його зайняли православні ченці. Наступні 10 р. василіян. прокуратор о. Й. Банульський безуспішно намагався відсудити обитель у православ. єпископа Іоанникія. 1837–38 до пд. крила вже православ. монастиря добудовано 2-поверх. житл. приміщення з келіями і каплицею, 1858 келії з’єд­нано з церквою. 1854 збільшено дерев’яну баню над середньою частиною церкви, 1859 – вікна. 1919 за укр. влади у Кам’янці василіянин о. Й. Жан (капелан УГА) намагався відновити монастир і домігся на цю справу 45 млн грн від уряду С. Петлюри та 1 га землі від міської управи. Виготовленням архіт. планів опікувалися о. А. Калиш та о. О. Бурдяк, однак їм завадив швидкий наступ більшовиків. 1933 рад. влада закрила церкву, 1935 її будівлю підірвано, а залишки розібрано до фундаменту (1991–98 проведено археол. дослідж., виявлені фундаменти законсервовано на рівні цоколя). У монастир. корпусі після 2-ї світ. вій­ни облаштовано гуртожиток радгоспу-технікуму. 1996 василіян. монастир відновлено, першим настоятелем став брат Д. Кулинич. 2010 правлячий єпископ Тернопільсько-Зборівський В. Семенюк освятив відбудовану за проектом арх. В. Бевза церкву Пресвятої Трійці, якій надано статус парафіяльної.

Літ.: Сѣцинскій Е. Историческія свѣ­дѣнія о приходахъ и церквахъ Подольской епархіи. Каменецкій уѣзд. Каме­нецъ-Подольскій, 1895; Будзей О. Вулицями Кам’янця-Подільського. Л., 2005; Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі. Кам’янець-По­дільський, 2005.

Статтю оновлено: 2019