Монголія | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монголія


Монголія

МОНГО́ЛІЯ (Монгол Улс) – держава у Північно-Східній Азії. Межує на Пн. з РФ, на Сх., Пд. та Зх. – з Китаєм. Пл. 1,565 тис. км2. Насел. 3,082 млн осіб (2016): халха-монголів – 82,4 %, казахів – 3,9 %, дербетів – 2,8 %, баятів – 2,2 %, бурятів – 1,7 % та ін. Серед віруючих 54 % складають буддисти, 3 % – мусульмани, 2,9 % – шаманісти, 2,2 % – християни. Держ. мова – монгол.; у Баян-Ульгій. аймаку поширена також казахська. Столиця – Улан-Батор (1,37 млн осіб). Найбільші міста: Ерденет (83,3 тис. осіб), Дархан (74,7 тис. осіб). Адм. поділ: 21 аймак, до яких входять 342 сомони. Держ. устрій – парламент.-президент. респ. Глава держави – президент (від 2017 – Х. Баттулгу). Законодав. орган – однопалат. парламент (Великий Держ. Хурал). Грош. одиниця – тугрик. Чл. ООН (1961), Світ. банку, Міжнар. фінанс. корпорації, МВФ, Міжнар. банку реконструкції та розвитку, Азій. банку розвитку (усі – 1991), СОТ (1997), Регіон. форуму Асоц. держав Пд.-Сх. Азії з безпеки (1998), Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії (1999), Ради Тихоокеан. екон. співроб-ва (2000), Шанхай. орг-ції співроб-ва (статус спостерігача, 2004), ОБСЄ (2012). Найдавніші сліди перебування людей на цих землях належать до раннього палеоліту (800–500 тис. р. тому). У 3 ст. до н.е. – 2 ст. н. е. тер. сучас. М. входила до складу Хунн. держави, у 2–3 ст. – держави Сяньбі, 4–6 ст. – Жужан., 6–8 ст. – Тюрк., 8–9 ст. – Уйгур., 9–10 ст. – Киргиз. каганатів, 10–12 ст. – імперії Ляо. Від 2-ї пол. 12 ст. Чингізхан поступово об’єд­нав монгол. племена і на поч. 13 ст. під його кер-вом було утвор. Монгол. державу, до якої в часи розквіту належали країни Сх. і Центр. Азії, Близького Сходу та Сх. Європи. Великим ханом Монгол. імперії 1260–94, засн. та першим імператором династії Юань 1271–94 став монгол. правитель Хубілай. 1368 після падіння монгол. династії Юань, що правила Китаєм та, зокрема, М., Маньчжурією, Сх. Туркестаном, Тибетом та Кореєю, і повернення юан. ханів до М., оголошено династію Пн. Юань. Наприкінці 15 ст. – поч. 16 ст. Даян-хан Бату-Мунке об’єднав монгол. туменів та відновив Монгол. імперію. Пд. (від 1636), Пн. (від 1691) М. та Джунгар. ханство (від 1756) опинилися під владою Імперії Цін. 1911 проголошено незалежність Пн. М. 1911–19 – Автономна М., за устроєм – теократ. монархія на чолі з богдо-ханом. 1919 автономію скасувала Китай. Респ. У липні 1921 за військ. підтримки СРСР вдруге проголошено незалежність М. До 1924 М. формально залишалася теократ. монархією, проте повноваження її правителя (богдо-хана) були суттєво обмежені. 1924–91 – Монгол. Нар. Респ. Залежність від рад. політ., військ. й екон. допомоги з одного боку, та постійне втручання рад. можновладців у внутр. справи М. – з другого, призвели до повторення країною всіх деформацій у політ., екон., культур. розвитку, які відбувалися у СРСР. Рад. ініціативою пояснюються репресії 2-ї пол. 1930-х рр. у М., які зачепили усі верстви сусп-ва і призвели до загибелі, за різними оцінками, до 30 тис. осіб (4 % всього насел. М.). Під час 2-ї світ. вій­ни М. надавала екон. допомогу СРСР (гроші, теплий одяг, вовна, продовольство, худоба, кінське поголів’я тощо). 10 серпня 1945 М. оголосила вій­ну Японії, направивши на фронт 80 тис. осіб для участі в Маньчжур. операції, ці сили взяли участь у боях з япон.-маньчжур. військами у серпні 1945. Монгол. політики були впевнені, що участь М. у війні з Японією призведе до возз’єднання Внутр. Монголії та населеної монголами Сх. Маньчжурії з Монгол. Нар. Респ. 1945 проведено референдум, на якому 100 % жит. підтримали незалежність М., після чого її визнали країни світу. Від 1944 до серед. 1970-х рр. окремі монгол. політики, керуючись різними міркуваннями, час від часу висували ідею про входження М. до складу СРСР. Наприкінці 1989 – на поч. 1990-х рр. у М. відбулася т. зв. оксамит. революція, оголошено перші багатопарт. вибори. 1992 прийнято нову конституцію, що закріпила перехід М. до ринк. економіки. Від 1992 – сучасна назва. 2008 за результатами парламент. виборів виникла внутр.-політ. криза, відбулися масові акції протесту опозиції, захоплено штаб-квартиру лівої Монгол. нар.-рев. партії, на 4 дні в країні введено надзвич. стан. Згодом кризу подолано шляхом формування коаліц. уряду за участі представників опозиції. Від 2009 посаду президента обіймають представники Монгол. демократ. партії. Значну частину М. займають гори: від Пн. Зх. на Пд. Сх. її тер. перетинають Монгол. і Гобій. Алтай з гір. вершинами вис. до 3000–4000 м (найвища точка – пік Хуйтен-Оргіл, 4374 м), у центрі країни – гори Ханґай (довж. бл. 700 км і вис. 2000–3000 м), на Пн. – на­гір’я Хентей (2800 м) змикається з хребтами Пд. Сибіру. Пд., Пд. Зх. і Пд. Сх. М. займає пустеля Гобі, на Пн. Сх. – тайгові ліси, у центр. і сх. регіонах – великі пасовища. Клімат різко континентальний. Середні т-ри січня – від –35 °С до –10 °С (в окремих р-нах країни т-ра знижується до –45 – –50 °С), липня – від +15 °С до +26 °С, на Пд. – до +40 °С. Середньорічна кількість опадів від 100–200 мм (у горах до 500 мм). Найбільші річки: Зав­хан, Керулен, Онон, Селенґа, Ховд-Ґол; найбільші озера: Буйр-нур, Убсу-Нур, Хара-Ус-Нур, Хуб­суґул, Хярґас-Нур. Понад 80 % тер. країни вкрито рослинністю гір. і рівнин. сухих та пустел. степів. Пл. лісового фонду (представленого, зокрема, модриною, кедром, сосною, ялиною, березою) складає 9,6 % всієї країни. Тварин. світ: в альпій. зоні М. – алтайський аргалі, гірський козел, сніговий барс; у лісовій – лось, кабарга, рись, росомаха, манул, бурий ведмідь; у гір.-степ. – вовк, лисиця, заєць, кабан; у степ. – дзерен, тарбаган, а також дрібніші гризуни, куріпки та ін. пром. птахи, хижі птахи; у напівпустелях і пустелі – кулан, джейран, бурий ведмідь, кінь Пржевальського, дикий верблюд. Жит. розводять верблюдів, коней, корів, овець, кіз, а також яків. У М. є 22 нац. парки, зокрема Гобій. нац. парк Ґурвансайхан (знаходяться знамениті кладовища динозаврів), Ханґай, Хара-Ус-Нур, Хубсуґул, Алтай-Таван-Богд. Корисні копалини: кам’яне, буре і коксівне вугілля (4-е м. у світі за покладами вугілля), нафта, уран, мідь (2-е м. у світі за обсягами запасів), молібден, вольфрам, олово, нікель, цинк, золото, срібло, залізо, дорогоцінне і напівкоштовне каміння, фосфати, запаси різних буд. матеріалів, керамзит. і керам. глин, вапняків, піску, гравію, каоліну, гіпсу, алебастру, мармуру, граніту, а також понад 400 гарячих і холод. мінерал. джерел. М., за визначенням ООН, є краї­ною з перехід. економікою. Серед. темп приросту ВВП 2005–13 складав 10,5 %. Осн. джерелом зростання ВВП є гірн.-рудна галузь (вироб-во мідного концентрату, видобування золота). 2005–10 обсяг прямих іноз. інвестицій досяг 4,8 млрд дол. США, що склало 76,8 % від заг. обсягу інвестицій. 2010 фонд. ринок М. мав найвищі показники зростання у світі, 2012 М. опинилася серед світ. лідерів за темпами екон. росту. Проте 2014 коливання цін на сировинні товари зумовило тимчас. спад екон. розвитку. Розвинені оптово-роздрібна торгівля та с. госп-во. Нині економіка М. поступово відновлюється. У М. діють музеї, що водночас є видат. пам’ятками історії та арх-ри: Палац Богдо-гегена (резиденція Богдо-гегена VIII), Храм-музей Чойджин-лами (поч. 20 ст., містить експозицію тибето-монгол. реліг. мист-ва), буддій. монастир Ердені-Дзу (побуд. у 16 ст. на місті давньої монгол. столиці Каракорум). Серед ін. відомих музеїв – Музей образотвор. мист-ва ім. Дзанабадзара та Міжнар. інтелектуал. музей. До пам’яток історії та арх-ри належать діючі буддій. монастирі, зокрема Гандан та Амарбаясгалант. Серед пам’яток поч. 21 ст. – статуя Чингізхана в Цонжін-Болдозі (найбільша кінна композиція у світі), міжнар. парк Будди з 23-метр. статуєю Будди Шак’ямуні. Чимало туристів відвідують курорти М.: гір.-лиж. «Скай Ресот»; спа-курорт «Аварга Тосон» з цілющими мінерал. джерелами і лікув. грязями, гарячі джерела Ценхер, термал. Булнай. джерела та санаторій кумисолікування, грязелікування, голкотерапії в с-щі Дадал. Функціонують 15 держ. та 90 приват. закладів вищої освіти, 5 філій зарубіж. навч. закладів. Серед них – Монгол. ун-т, Монгол. ун-т науки і технології, Мед. ун-т М., Монгол. ун-т освіти, Монгол. ін-т вироб-ва і торгівлі, Монгол. ун-т с. госп-ва, Гуманітар. ун-т, Нім.-монгол. ін-т ресурсів і технологій, Монгол. міжнар. ун-т. Приватні ВНЗи об’єд­нані в Союз недерж. вузів М. Діють НДІ та центри Монгол. АН. Видатні діячі країни: великий завойовник, держ. діяч, засн. і перший хан (1206–27) Монгол. імперії Чингізхан (1155–1227); Великий хан Монгол. імперії (1260–94), засн. і перший імператор монгол. династії Юань (1271–94) Хубілай (1216–94); найбільший політ., реліг. і культур. діяч середньовіч. М., знаменитий художник, скульп­тор, архітектор, засн. монгол. реліг. класич. мист-ва, низки великих монастирів у Зовн. М., нового монгол. алфавіту Сойомбо, автор низки праць у галузі мо­во­знавства, літ-ри, образотвор. мист-ва Дзанабазар; ідеолог і засн. руху за оновлення в монгол. буддизмі, автор реліг., проз. і поет. творів Агванхайдав (1779–1838); реліг. діяч, просвітитель, художник, поет і драматург Д. Рав­жа, Догшин-нойон-хутухта V (1803–56); богдо-хан Автоном. М. (1911–19), монарх з обмеженими влад. повноваженнями (1921–24), провід. буддій. ієрарх Зовн. М., який проголосив незалежність М. і закликав до об’єднання монгол. земель, запровадив у країні парламент та нове літочислення Джебцзун-дамба-хутухта VIII (1870–1924); письменник, громад. діяч, один із основоположників сучас. монгол. літ-ри Д. Нацагдорж (1906–37); письменник, етнограф, перший акад. М. Рінчен (1905–77); лінгвіст, письменник, автор гімну М., першого великого рос.-монгол. словника і перекладу «Таємного сказання монголів» сучас. монгол. мовою Ц. Дамдінсурен (1908–86); композитор, один з основоположників нац. композитор. школи, виконавець на морінхурі та домрі, який у своїй творчості поєднував елементи нар.-пісен. муз. культури, європ. та рад. музики С. Гончіксумла (1915–91); співачка, виконавиця традиц. нар. протяж. пісень (уртин дуу) Н. Норовбанзад (1931–2002); лама-живописець, реставратор, мистецтвознавець, засн. Монгол. ін-ту буддій. мист-в при Улан-Батор. буддій. ун-ті й найбільшого в М. храму-музею буддій. арх-ри в сомоні Борнуур, автор, перекладач та упорядник низки книг, присвяч. монгол. буддій. мист-ву та буддій. філософії, Г. Пуревбат (народився 1965). 21 січня 1992 встановлено дипломат. відносини між М. та Україною. 3–5 листоп. 1992 відбувся перший офіц. візит до М. Президента України Л. Кравчука, 2002 – монгол. Президента Н. Багабанді до України. 2015 ВР України утворила депутат. групу з міжпарламент. зв’язків з М. Договірно-правова база укр.-монгол. відносин нараховує 64 міжуряд. та міжвідом. документи. Осн. органом, що забезпечує координацію двосторон. торг.-екон. спів­праці, є Міжуряд. укр.-монгол. ко­місія з питань торг.-екон. спів­роб-ва (створ. 1992, усього проведено 5 засідань, останнє – 2011 в Улан-Баторі). 2011 вийшов наказ міністра енергетики та вугіл. пром-сті України утворити Експертну групу з вивчення потенціалу вугледобув. галузі М., якій належало забезпечити підготовку пропозицій стосовно участі укр. сторони у розвитку цієї галузі, а також опрацювати з монгол. та рос. сторонами можливості реалізації тристорон. проектів з вугледобування на тер. М. 2010 двосторон. товарообіг становив 44,4 млн дол. США, 2017 – лише 23,46 млн дол. США: експорт товарів з України до М. – 22,25 млн дол. США, імпорт – 1,21 млн дол. США. Сальдо на користь України складало 21,04 млн дол. США (2010 – 22,14 млн дол. США). 2017 осн. статтями експорту до М. були: цукор і кондитер. вироби з цукру – 27,8 %; какао та продукти з нього – 16 %; тютюн і пром. замінники тютюну – 13,7 %; папір та картон – 11,4 %; готові продукти із зерна – 10,4 %; меблі – 7,2 %. Імпорт з М.: сірка та каміння – 94,6 %; електр. машини – 3 %; одяг та додатк. речі до одягу, трикотажні вироби – 2,2 %. Пров. позицію в структурі укр. експорту посідає продукція харч. пром-сті. За оцінкою дипломатів, значні можливості для спів­праці є в гірн.-добув. галузі, буд-ві, розвитку інфраструктури М., енергетиці та освіті. Чимало монгол. студентів навч. в Україні. 2012 монгол. сторона висловила зацікавленість у підготовці монгол. фахівців у галузі ядер. енергетики, а також аграріїв та фахівців з міжнар. відносин у закладах вищої освіти України. Водночас укр. спеціалісти працюють на теренах М. у різних галузях, зокрема гірн.-добув. та будівельній. В Україні від 1990-х рр. діє Київ. т-во дружби «Монгол-клуб» (президент – Є. Горбатенко). Ця громад. орг-ція налагоджує і зміцнює зв’язки між орг-ціями, діячами науки, культури і мист-ва України та М., інформує про історію, культуру та звичаї народів двох країн, здійснює різноманітну гуманітарну діяльність, зокрема проводить Дні України в М. (1993 та 1999), оздоровлення в М. дітей, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС. У М. також діє т-во дружби «Монголія–Україна». З М. пов’язані життя та діяльність лікарів А. Дубинського, В. Рижика, О. Анисимова, провізора В. Петренка, хіміка О. Крупи, фахівця у галузі радіотехніки Л. Карпукова, антрополога А. Носова, фахівця у галузі технології шкіри та хутра В. Журавського, економіста П. Семиусова, художника М. Реріха та сходознавця Ю. Реріха, етнографа, історика Л. Гумільова; арт. Г. Позднякова, хормейстера та композитора О. Олійника, концертмейстера Е. Дулаєвої, піаніста А. Ільїна; військовиків А. Крижного, В. Бондаря, дипломатів С. Камишева, Ю. Костенка, спортсмена і тренера (спорт. гімнастика) М. Касьяника, тренера (важка атлетика) Г. Власова.

Літ.: Костенко Ю. Візит, що відкрив нові горизонти співпраці // Україна дипломатична. 2011. Вип. 12; Хүн ам, орон сууцны 2010 оны улсын тооллого: Нэгдсэн дүн. Улаанбаатар, 2011; Батаа Н., Рулиене Л. Н. Модернизация высшего образования в Монголии: достижения и проблемы // Ценности и смыслы. 2016. № 5(45); Монгольский мир в условиях взаимодействия России и Восточной Азии в XX–XXI вв. Улан-Удэ, 2017.

Статтю оновлено: 2019