Монголія

МОНГО́ЛІЯ (Монгол Улс) — держава у Пів­нічно-Східній Азії. Межує на Пн. з РФ, на Сх., Пд. та Зх. — з Китаєм. Площа 1,565 тис. км². Насел. 3,082 млн осіб (2016): халха-монголів — 82,4 %, казахів — 3,9 %, дербетів — 2,8 %, баятів — 2,2 %, бурятів — 1,7 % та ін. Серед віруючих 54 % складають буд­дисти, 3 % — мусульмани, 2,9 % — шаманісти, 2,2 % — християни. Держ. мова — монгол.; у Баян-Ульгій. аймаку поширена також казахська. Столиця — Улан-Батор (1,37 млн осіб). Найбільші міста: Ерденет (83,3 тис. осіб), Дархан (74,7 тис. осіб). Адм. поділ: 21 аймак, до яких входять 342 сомони. Держ. устрій — парламент.-президент. респ. Глава держави — президент (від 2017 — Х. Бат­тулгу). Законодав. орган — однопалат. парламент (Великий Держ. Хурал). Грош. одиниця — тугрик. Член ООН (1961), Світ. банку, Між­нар. фінанс. корпорації, МВФ, Між­нар. банку рекон­струкції та роз­витку, Азій. банку роз­витку (усі — 1991), СОТ (1997), Регіон. форуму Асоц. держав Пд.-Сх. Азії з без­пеки (1998), Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії (1999), Ради Тихоокеан. екон. спів­робітництва (2000), Шанхай. організації спів­робітництва (статус спо­стерігача, 2004), ОБСЄ (2012). Найдавніші сліди пере­бува­н­ня людей на цих землях належать до ран­нього палеоліту (800–500 тис. р. тому). У 3 ст. до н.е. — 2 ст. н. е. тер. сучас. М. входила до складу Хунн. держави, у 2–3 ст. — держави Сяньбі, 4–6 ст. — Жужан., 6–8 ст. — Тюрк., 8–9 ст. — Уйгур., 9–10 ст. — Киргиз. каганатів, 10–12 ст. — імперії Ляо. Від 2-ї пол. 12 ст. Чингізхан по­ступово обʼєд­нав монгол. племена і на поч. 13 ст. під його керівництвом було утвор. Монгол. державу, до якої в часи роз­квіту належали країни Сх. і Центр. Азії, Близького Сходу та Сх. Європи. Великим ханом Монгол. імперії 1260–94, засн. та першим імператором династії Юань 1271–94 став монгол. правитель Хубілай. 1368 після паді­н­ня монгол. династії Юань, що правила Китаєм та, зокрема, М., Маньчжурією, Сх. Турке­станом, Тибетом та Кореєю, і поверне­н­ня юан. ханів до М., оголошено династію Пн. Юань. На­прикінці 15 ст. — поч. 16 ст. Даян-хан Бату-Мунке обʼ­єд­нав монгол. туменів та від­новив Монгол. імперію. Пд. (від 1636), Пн. (від 1691) М. та Джунгар. ханство (від 1756) опинилися під владою Імперії Цін. 1911 проголошено незалежність Пн. М. 1911–19 — Автономна М., за устроєм — теократ. монархія на чолі з богдо-ханом. 1919 автономію скасувала Китай. Респ. У липні 1921 за військ. під­тримки СРСР вдруге проголошено незалежність М. До 1924 М. формально залишалася теократ. монархією, проте повноваже­н­ня її правителя (богдо-хана) були сут­тєво обмежені. 1924–91 — Монгол. Нар. Респ. Залежність від рад. політ., військ. й екон. допомоги з одного боку, та по­стійне втруча­н­ня рад. можно­владців у внутр. справи М. — з другого, при­звели до по­вторе­н­ня країною всіх деформацій у політ., екон., культур. роз­витку, які від­бувалися у СРСР. Рад. ініціативою пояснюються ре­пресії 2-ї пол. 1930-х рр. у М., які зачепили усі верстви су­спільства і при­звели до загибелі, за різними оцінками, до 30 тис. осіб (4 % всього насел. М.). Під час 2-ї світової вій­ни М. надавала екон. допомогу СРСР (гроші, теплий одяг, вовна, продовольство, худоба, кінське поголівʼя тощо). 10 серпня 1945 М. оголосила вій­ну Японії, направивши на фронт 80 тис. осіб для участі в Маньчжур. операції, ці сили взяли участь у боях з япон.-маньчжур. військами у серпні 1945. Монгол. політики були впевнені, що участь М. у війні з Японією при­зведе до воз­зʼ­єд­на­н­ня Внутр. Монголії та населеної монголами Сх. Маньчжурії з Монгол. Нар. Респ. 1945 проведено референдум, на якому 100 % жит. під­тримали незалежність М., після чого її ви­знали країни світу. Від 1944 до серед. 1970-х рр. окремі монгол. політики, керуючись різними міркува­н­нями, час від часу висували ідею про входже­н­ня М. до складу СРСР. На­прикінці 1989 — на поч. 1990-х рр. у М. від­булася т. зв. оксамит. революція, оголошено перші багатопарт. вибори. 1992 прийнято нову кон­ституцію, що закріпила пере­хід М. до ринк. економіки. Від 1992 — сучасна назва. 2008 за результатами парламент. виборів виникла внутр.-політ. криза, від­булися масові акції протесту опозиції, захоплено штаб-квартиру лівої Монгол. нар.-рев. партії, на 4 дні в країні введено над­звич. стан. Згодом кризу подолано шляхом формува­н­ня коаліц. уряду за участі пред­ставників опозиції. Від 2009 посаду президента обі­ймають пред­ставники Монгол. демократ. партії. Значну частину М. за­ймають гори: від Пн. Зх. на Пд. Сх. її тер. пере­тинають Монгол. і Гобій. Алтай з гір. вершинами вис. до 3000–4000 м (найвища точка — пік Хуйтен-Оргіл, 4374 м), у центрі країни — гори Ханґай (довж. бл. 700 км і вис. 2000–3000 м), на Пн. — на­гірʼя Хентей (2800 м) змикається з хребтами Пд. Сибіру. Пд., Пд. Зх. і Пд. Сх. М. за­ймає пустеля Гобі, на Пн. Сх. — тайгові ліси, у центр. і сх. регіонах — великі пасовища. Клімат різко континентальний. Середні температури січня — від –35 °С до –10 °С (в окремих р-нах країни температура знижується до –45 — –50 °С), липня — від +15 °С до +26 °С, на Пд. — до +40 °С. Середньорічна кількість опадів від 100–200 мм (у горах до 500 мм). Найбільші річки: Зав­хан, Керулен, Онон, Селенґа, Ховд-Ґол; найбільші озера: Буйр-нур, Убсу-Нур, Хара-Ус-Нур, Хуб­суґул, Хярґас-Нур. Понад 80 % тер. країни вкрито рослин­ністю гір. і рівнин. сухих та пустел. степів. Пл. лісового фонду (пред­ставленого, зокрема, модриною, ке­дром, сосною, ялиною, березою) складає 9,6 % всієї країни. Тварин. світ: в альпій. зоні М. — алтайський аргалі, гірський козел, сніговий барс; у лісовій — лось, кабарга, рись, росомаха, манул, бурий ведмідь; у гір.-степ. — вовк, лисиця, заєць, кабан; у степ. — дзерен, тарбаган, а також дрібніші гризуни, куріпки та ін. пром. птахи, хижі птахи; у напів­пустелях і пустелі — кулан, джейран, бурий ведмідь, кінь Пржевальського, дикий верблюд. Жит. роз­водять верблюдів, коней, корів, овець, кіз, а також яків. У М. є 22 нац. парки, зокрема Гобій. нац. парк Ґурвансайхан (знаходяться знамениті кладовища динозаврів), Ханґай, Хара-Ус-Нур, Хубсуґул, Алтай-Таван-Богд. Корисні копалини: камʼяне, буре і коксівне вугі­л­ля (4-е м. у світі за покладами вугі­л­ля), нафта, уран, мідь (2-е м. у світі за обсягами запасів), молібден, вольфрам, олово, нікель, цинк, золото, срібло, залізо, дорогоцін­не і напів­коштовне камі­н­ня, фосфати, запаси різних буд. матеріалів, керамзит. і керам. глин, вапняків, піску, гравію, каоліну, гіпсу, алебастру, мармуру, граніту, а також понад 400 гарячих і холод. мінерал. джерел. М., за ви­значе­н­ням ООН, є краї­ною з пере­хід. економікою. Серед. темп приросту ВВП 2005–13 складав 10,5 %. Осн. джерелом зро­ста­н­ня ВВП є гірн.-рудна галузь (виробництво мідного концентрату, видобува­н­ня золота). 2005–10 обсяг прямих іноз. інвестицій досяг 4,8 млрд дол. США, що склало 76,8 % від заг. обсягу інвестицій. 2010 фонд. ринок М. мав найвищі показники зро­ста­н­ня у світі, 2012 М. опинилася серед світ. лідерів за темпами екон. росту. Проте 2014 колива­н­ня цін на сировин­ні товари зумовило тимчас. спад екон. роз­витку. Роз­винені оптово-роз­дрібна торгівля та с. госп-во. Нині економіка М. по­ступово від­новлюється. У М. діють музеї, що водночас є видат. памʼятками історії та архітектури: Палац Богдо-гегена (резиденція Богдо-гегена VIII), Храм-музей Чойджин-лами (поч. 20 ст., містить екс­позицію тибето-монгол. реліг. мистецтва), буд­дій. монастир Ердені-Дзу (побуд. у 16 ст. на місті давньої монгол. столиці Каракорум). Серед ін. ві­домих музеїв — Музей образотвор. мистецтва ім. Дзанабадзара та Між­нар. інтелектуал. музей. До памʼяток історії та архітектури належать діючі буд­дій. монастирі, зокрема Ган­дан та Амарбаясгалант. Серед памʼяток поч. 21 ст. — статуя Чингізхана в Цонжін-Болдозі (найбільша кінна композиція у світі), між­нар. парк Будди з 23-метр. статуєю Будди Шакʼямуні. Чимало туристів від­відують курорти М.: гір.-лиж. «Скай Ресот»; спа-курорт «Аварга Тосон» з цілющими мінерал. джерелами і лікув. грязями, гарячі джерела Ценхер, термал. Булнай. джерела та санаторій кумисолікува­н­ня, грязелікува­н­ня, голкотерапії в с-щі Дадал. Функціонують 15 держ. та 90 приват. закладів вищої освіти, 5 філій зарубіж. навч. закладів. Серед них — Монгол. університет, Монгол. університет науки і технології, Мед. університет М., Монгол. університет освіти, Монгол. ін­ститут виробництва і торгівлі, Монгол. університет с. господарства, Гуманітар. університет, Нім.-монгол. ін­ститут ресурсів і технологій, Монгол. між­нар. університет. Приватні ВНЗи обʼєд­нані в Союз недерж. вузів М. Діють НДІ та центри Монгол. АН. Видатні діячі країни: великий заво­йовник, держ. діяч, засн. і перший хан (1206–27) Монгол. імперії Чингізхан (1155–1227); Великий хан Монгол. імперії (1260–94), засн. і перший імператор монгол. династії Юань (1271–94) Хубілай (1216–94); найбільший політ., реліг. і культур. діяч середньовіч. М., знаменитий художник, скульп­тор, архітектор, засн. монгол. реліг. класич. мистецтва, низки великих монастирів у Зовн. М., нового монгол. алфавіту Со­йомбо, автор низки праць у галузі мо­во­­знавства, літ-ри, образотвор. мистецтва Дзанабазар; ідеолог і засн. руху за оновле­н­ня в монгол. буд­дизмі, автор реліг., проз. і поет. творів Агванхайдав (1779–1838); реліг. діяч, просвітитель, художник, поет і драматург Д. Рав­жа, Догшин-нойон-хутухта V (1803–56); богдо-хан Автоном. М. (1911–19), монарх з обмеженими влад. повноваже­н­нями (1921–24), провід. буд­дій. ієрарх Зовн. М., який проголосив незалежність М. і закликав до обʼ­єд­на­н­ня монгол. земель, за­провадив у країні парламент та нове літочисле­н­ня Джебцзун-дамба-хутухта VIII (1870–1924); письмен­ник, громад. діяч, один із основоположників сучас. монгол. літ-ри Д. Нацагдорж (1906–37); письмен­ник, етно­граф, перший академік М. Рінчен (1905–77); лінгвіст, письмен­ник, автор гімну М., першого великого рос.-монгол. словника і пере­кладу «Таємного сказа­н­ня монголів» сучас. монгол. мовою Ц. Дамдінсурен (1908–86); композитор, один з основоположників нац. композитор. школи, виконавець на морінхурі та домрі, який у своїй творчості по­єд­нував елементи нар.-пісен. муз. культури, європ. та рад. музики С. Гончіксумла (1915–91); спів­ачка, виконавиця традиц. нар. протяж. пісень (уртин дуу) Н. Норовбанзад (1931–2002); лама-живописець, ре­ставратор, мистецтво­знавець, засн. Монгол. ін­ституту буд­дій. мистецтв при Улан-Батор. буд­дій. університеті й найбільшого в М. храму-музею буд­дій. архітектури в сомоні Борнуур, автор, пере­кладач та упорядник низки книг, присвяч. монгол. буд­дій. мистецтву та буд­дій. філософії, Г. Пуревбат (народився 1965). 21 січня 1992 встановлено дипломат. від­носини між М. та Україною. 3–5 листоп. 1992 від­бувся перший офіц. візит до М. Президента України Л. Кравчука, 2002 — монгол. Президента Н. Багабанді до України. 2015 ВР України утворила депутат. групу з між­парламент. звʼязків з М. Договірно-правова база укр.-монгол. від­носин нараховує 64 між­уряд. та між­ві­дом. документи. Осн. органом, що забезпечує ко­ординацію дво­сторон. торг.-екон. спів­­праці, є Між­уряд. укр.-монгол. ко­місія з питань торг.-екон. спів­­роб-ва (створ. 1992, усього проведено 5 засі­дань, остан­нє — 2011 в Улан-Баторі). 2011 ви­йшов наказ міністра енергетики та вугіл. промисловості України утворити Екс­пертну групу з ви­вче­н­ня потенціалу вугледобув. галузі М., якій належало забезпечити під­готовку пропозицій стосовно участі укр. сторони у роз­витку цієї галузі, а також опрацювати з монгол. та рос. сторонами можливості реалізації три­сторон. проектів з вугледобува­н­ня на тер. М. 2010 дво­сторон. товарообіг становив 44,4 млн дол. США, 2017 — лише 23,46 млн дол. США: екс­порт товарів з України до М. — 22,25 млн дол. США, імпорт — 1,21 млн дол. США. Сальдо на користь України складало 21,04 млн дол. США (2010 — 22,14 млн дол. США). 2017 осн. ста­т­тями екс­порту до М. були: цукор і кондитер. вироби з цукру — 27,8 %; какао та продукти з нього — 16 %; тютюн і пром. замін­ники тютюну — 13,7 %; папір та картон — 11,4 %; готові продукти із зерна — 10,4 %; меблі — 7,2 %. Імпорт з М.: сірка та камі­н­ня — 94,6 %; електр. машини — 3 %; одяг та додатк. речі до одягу, трикотажні вироби — 2,2 %. Пров. позицію в структурі укр. екс­порту посідає продукція харчової промисловості. За оцінкою дипломатів, значні можливості для спів­­праці є в гірн.-добув. галузі, буд-ві, роз­витку інфра­структури М., енергетиці та освіті. Чимало монгол. студентів навч. в Україні. 2012 монгол. сторона висловила зацікавленість у під­готовці монгол. фахівців у галузі ядер. енергетики, а також аграріїв та фахівців з між­нар. від­носин у закладах вищої освіти України. Водночас укр. спеціалісти працюють на теренах М. у різних галузях, зокрема гірн.-добув. та будівельній. В Україні від 1990-х рр. діє Київ. товариство дружби «Монгол-клуб» (президент — Є. Горбатенко). Ця громад. організація налагоджує і зміцнює звʼязки між організаціями, діячами науки, культури і мистецтва України та М., інформує про історію, культуру та звичаї народів двох країн, здійснює різноманітну гуманітарну діяльність, зокрема проводить Дні України в М. (1993 та 1999), оздоровле­н­ня в М. дітей, які по­страждали від ката­строфи на ЧАЕС. У М. також діє товариство дружби «Монголія–Україна». З М. повʼязані життя та діяльність лікарів А. Дубинського, В. Рижика, О. Анисимова, провізора В. Петренка, хіміка О. Крупи, фахівця у галузі радіотехніки Л. Карпукова, антрополога А. Носова, фахівця у галузі технології шкіри та хутра В. Журавського, економіста П. Семиусова, художника М. Реріха та сходо­знавця Ю. Реріха, етно­графа, історика Л. Гумільова; арт. Г. Позднякова, хор­мейстера та композитора О. Олійника, концерт­мейстера Е. Дулаєвої, піаніста А. Ільїна; військовиків А. Крижного, В. Бондаря, дипломатів С. Камишева, Ю. Костенка, спортс­мена і тренера (спорт. гімнастика) М. Касьяника, тренера (важка атлетика) Г. Власова.

Літ.: Костенко Ю. Візит, що від­крив нові горизонти спів­праці // Україна дипломатична. 2011. Вип. 12; Хүн ам, орон сууцны 2010 оны улсын тоол­лого: Нэгдсэн дүн. Улаанбаатар, 2011; Батаа Н., Рулиене Л. Н. Модернизация высшего образования в Монголии: до­стижения и про­блемы // Цен­ности и смыслы. 2016. № 5(45); Монгольский мир в условиях взаимодействия Рос­сии и Восточной Азии в XX–XXI вв. Улан-Удэ, 2017.

І. В. Отрощенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю