Монотипія | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монотипія


Монотипія

МОНОТИ́ПІЯ (від моно... і франц. type, від грец. τύpoς – відбиток, форма, зразок) – різновид естампної графічної техніки створення художніх відбитків, що поєднує елементи живопису та естампа. Відома від 17 ст., проте розповсюдження набула від кін. 19 ст. Уперше М. у 17 ст. застосував італ. художник Дж.-Б. Кастільйоне. Англієць В. Блейк у 18 ст. малював на цупкому картоні жовтковою темперою, створював станк. роботи та книжк. ілюстрації в кольорі. У техніці М. у 19 ст. працювали франц. художники Е. Деґа, К. Піссарро, П. Ґоґен, швейцар. митець П. Клее. У 20 ст. М. стала популярнішою. Як правило, її виконують спонтанно, без поперед. нарису; фарбу одного чи кількох кольорів наносять руками, пензлем, мастихіном, шпателями, валиками різноманіт. фактур на відшліфов. поверхню метал. дошки або на товсте скло, пластик, зверху кладуть аркуш паперу з подальшим друком зображення. Для друку з аркушів із пластику чи металу використовують офорт. верстат, із літогр. каменю – літогр. друкар. станок. Відбитки можна робити на папері (від звичай. до офортного), картоні, метал. пластинах (цинк, мідь, сталь, латунь), склі, оргаліті, фанері, дереві, камені, кольор. пластику, худож. полотні та ін. тканинах. Для М. характерні тонкість кольор. відношень, плавність і м’якість окреслень форм. Цими рисами М. нагадує акварель. Для М. можна використовувати гуаш, акварель, темперу, акрил, олійні, офортні, друкар. фарби, застосовуючи їх не розбавлені та з розчинниками. Під час використання фарби на олій. основі папір може бути сухим (зображення буде контрастнішим) або вологим (це дозволяє отримати приблизно на 10 % більше тональностей). Фарби можуть бути і на водяній основі. Образ на відбитку має випадковий характер, тому художник вибирає відбитки, які його задовольняють. М. дозволяє отримати унікал. відтиск; після притискання більшість фарби залишається на папері. Іноді можна зробити подальші відтиски, що істотно відрізнятимуться від першого; їх вважають нижчої якості; другий відтиск із тієї самої плати називають «привидом». Виконаний у техніці М. цикл «Подорожі по Україні» (1975–85) І. Остафійчука відзначений золотою медаллю на виставці у м. Брно (нині Чехія, 1989). У техні­ці М. працювали В. Гарбуз, Т. Гончаренко, В. Гукайло, Н. Ніколайчук, Ю. Пшеничний, А. Чебикін та ін.

Літ.: Грохотов В. Мастер монотипии // Художник. 1978. № 11; Богданова-Березовская Н. А. и др. Линогравюра и монотипия: Учеб. пособ. С.-Петербург, 1995; Кандалова Л. Городской пейзаж в монотипии // Худож. совет. 2011. № 5(81); Бесага М. Іван Остафійчук. Джерела творчості: Альбом. К., 2013.

Статтю оновлено: 2019