Монреаль | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монреаль


Монреаль

МОНРЕА́ЛЬ (франц. Montréal) – найбільше місто в провінції Квебек (Канада). Знаходиться на однойм. о-ві, за бл. 250 км на Пн. Зх. від Квебека та за 200 км на Сх. від Оттави, побл. злиття річок Св. Лаврентія і Оттави. До тер. також входять декілька прилеглих дріб. о-вів і деякі м-ка-р-ни, зокрема Гемпстед, Мон-Руаяль, Вестмаунт, Кот-Сен-Люк. Гол. природна пам’ятка – височина бл. 250 м над р. м., яку називають г. Мон-Руаяль. Пл. міста 365,13 км2, Великого М. – 4 258,31 км2; насел. (2016) – відповідно 1 704 694 і 4 098 927 осіб (переважно французи, італійці, ірландці, англійці). Офіц. мова – французька. Осн. релігії: католицизм, протестантизм, юдаїзм, мусульманство. Мор. порт та міжнар. аеропорт. Археол. артефакти свідчать, що різні племена індіанців проживали на о-ві М. бл. 4 тис. р. тому. За кілька століть виникло с. Оше­лага біля підніжжя г. Мон-Руаяль. 1535 першим європейцем на цих землях став француз Ж. Картьє. 1611 франц. дослідник С. де Шам­плейн заснував порт для торгівлі хутром на місці злиття річок Петіт Рів’єр і Св. Лаврентія. 1642 засн. перше постійне франц. поселення Вілль-Марі, назване на честь Пресвятої Богородиці Діви Марії. 1760 канад. землі передано Великій Британії, тут оселилися англомовні протестанти, після 1835 з’явилися представники франц. протестант. Церкви. 1777 на тер. М. побудовано першу синагогу, що збереглася донині. 1832 М. отримав статус міста. Відкриття каналу Лашин сприяло безперешкод. проходженню суден, буд-во моста Вік­торія перетворило М. у важливий залізнич. вузол. До 1860 М. став найбільшим містом у Британ. Пн. Америці. 1844–49 М. – столиця Канади, її екон. та культур. центр. Місто знаходиться на стику декількох клімат. зон. Клімат пере­важно континент. вологий. Літо тепле, але часто задушливе із серед. високими т-рами від +26 °C і низькими від +16 °C. Зима зазвичай холодна, сніжна, вітряна, з серед. т-рою від -6 до -9 °C. Весна і осінь схильні до різких перепадів т-ри. Річна кількість опадів – бл. 998 мм, зокрема бл. 218 см снігу, який випадає від листопада до березня. До поч. 1970-х рр. основою економіки М. була текстил. пром-сть. Після 2-ї світ. вій­ни значна частина англомов. ділової еліти залишила місто, що призвело до екон. кризи 1970–80-х рр. Нині у М. переважає сектор послуг, освіти, страхування та фінансів. Місто визнано одним із дизайнер. осередків світу. Також розвинені аерокосм., фармацевт. галузі, космет. пром-сть, парфумерія, туризм. М. – один із важливих центрів франкомов. індустрії музики, культури та розваг. Тут розташовано багато відділ. найбільших банків світу, спорт. арена, траса автоперегонів «Формула-1», порт із залізнич. транспортом, компанії з вироб-ва авіадвигунів, літаків, вертольотів та запчастин до них. 1984 в М. відкрився перший нац. цирк «Дю Солей» під кер-вом Г. Лаліберте, із появою якого зародився новий напрям у світ. цирк. мист-ві. Функціонує 6 ун-тів і 12 коледжів. Діє Музей образотвор. мист-в, Музей приклад. мист-в, Канад. галерея; Королів. театр, Консерваторія Мак-Ґілла. Відомі реліг. споруди – ораторій св. Йосипа, собор Марі-Рен-дю-Монд, собор св. Патрика. 1891 першим офіційно зареєстр. укр. поселенцем у Канаді став В. Єлиняк, який прибув у М. з Галичини. Від 1902 українці почали масово селитися в М. (у 1951 – 11,2 тис., 1961 – 16 тис., 1991 – 19,9 тис.). Станом на 2015 тут проживало 14 070 українців, переважно у р-нах Фронтенак та Роземонт. 1903 засн. Укр. імміграц. т-во взаємодопомоги. На поч. 20 ст. відкрито читальні ім. Т. Шевченка, декілька осередків т-ва «Просвіта». 1919 організовано духовий оркестр. У міжвоєн. час створ. відділення укр.-канад. орг-цій – Укр. робітн.-фермер. дому, Укр. нац. об’єднан­ня, Союзу гетьманців-державників, Союзу укр. самостійників. 1950 та 1985–93 виходив ж. «Око світу». 1951 Укр. муз. школа у М. під кер-вом О. Юран-Сушко поставила дит. оперу «Коза-Дереза» М. Лисенка. 1997 засн. т-во «Зустрiч». Популярність здобули хор «Україна» (муз. кер. Н. Городовенко), інструм. квартет «Рушничок». Діють парафії укр. греко-катол. (найдавніша церква – св. Михаїла, 1916) та православ. Церков. До православ., що функціонують під юрисдикцією Сх. єпархії Укр. православ. Церкви, належать собор св. Софії та церква Пресвятої Покрови. Однією з найбільших сусп.-політ. орг-цій є Конгрес українців Канади, центр. офіс якого перебуває у м. Він­ніпеґ. Діють численні укр. установи, виходять укр. радіопередачі «Говорить Монреаль» та «Український час». У М. є бульвар Т. Шевченка, вулиці та парки І. Франка, України. З М. пов’язані життя та діяльність фізика Г. Плачека, лікарів А. Кібзея, О. Кіндія, М. Кухаришина, Б. Волянського, Р. Струмінського, Г. Шимович-Рудницької; фізіолога С. Комарова; паразитолога Я. Літвінського; політолога Я.-Г. Келебая; правознавця Є. Чолія; демографа А. Романюка; громад. діячів П. Кіндрата, О. Купльовської, Р. Бриковича, А. Білоцерківського, Г. Змієнко-Сенишин, О. Залізняк-Охримович, З. Снилика; реліг. діячів І. Куташа, П.-Б. Біланюка, І. Гаврилюка, М. Залеського, І. Назарка; хокеїста М. Крушельницького; публіциста Д. Донцова; письменниці М. Мариняк; кінорежисера Р.-Б. Кройтора; актора Г. Гладія; артистки І. Карасевич; співачки Л. Ковальчук; піаністів Л. Жук, Є. Плавуцького; композитора Ю. Фіали; диригентів В. Кардаша, Є. Дольного; архітекторів Ю. Кодака, В.-М. Беднарського; художників В. Гаврилюка, Л. Перфецького. 1976 у М. проведено 21-і Літні Олімп. ігри, призерами яких стали Л. Бобрусь, Л. Бережна-Одинокова, М. Іщенко, Г. Захарова, М. Кіркевич, Л. Карлова, Л. Коломієць, Т. Кочергіна, С. Кушнірюк, О. Рєзанов, З. Турчина, Н. Шерстюк (усі – гандбол); В. Жигілій, Т. Захарова, Н. Климова, В. Ткаченко (усі – баскетбол); О. Козакова, О. Молибога (обидва – волейбол); В. Веремєєв, В. Звягінцев, В. Колотов, А. Коньков, С. Решко (усі – футбол); С. Кісільов, С. Нагорний, Ю. Філатов, С. Чухрай, В. Юрченко (усі – веслування на байдарках); О. Гузенко, Н. Городилова, О. Зубко, О. Колкова, О. Пуговська, Н. Розгон, Н. Тараканова (усі – веслування академічне); С. Петренко (веслування на каное); Н. Давидян, О. Колчинський (обидва – греко-рим. боротьба); П. Ледньов (сучасне п’ятиборство); П. Пінігін (вільна боротьба); В. Савченко (бокс); Ю. Зайцев, П. Король (обидва – важка атлетика); М. Авилов, Т. Буракова, В. Борзов, А. Бондарчук, Ю. Сєдих (усі – легка атлетика); Л. Турищева (спортивна гімнастика); В. Ковпан (стрільба з лука); В. Сидяк (фехтування); В. Рас­катов (пла­вання); А. Чуканов (велоспорт).

Літ.: P. Bassa. Ukrainian Music Culture in Canada. Montreal, 1955; P. A. Linteau, R. Durocher, J. C. Robert. Histoire du Qué­bec contemporain. Vol. 1–2. Québec, 1994; Олійник Я. Б., Шищенко П. Г., Сте­па­ненко А. В., Масляк П. О. Географія: Україна і світ. К., 2007.

Статтю оновлено: 2019