Мікула Олена Іванівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мікула Олена Іванівна


Мікула Олена Іванівна

МІКУ́ЛА Олена Іванівна (23. 07. 1964, Львів) – графік, живописець. Чл. НСХУ (2012). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1989; викл. Г. Кудлаєнко, Л. Медвідь, І. Микитюк, І. Самотос). Відтоді працювала художником Щирец. скляного з-ду (Пустомитів. р-н Львів. обл.); у Львові: від 1992 – викл. школи № 51; від 1994 – худож. ред. вид-ва «Свічадо»; від 1999 – викл. екол. політехнікуму. Учасниця міських, обл. мист. виставок від 1989. Персон. – у Трускавці (Львів. обл., 2013–14). Осн. галузі – графіка та живопис у стилях постмодернізму, неореалізму.

Тв.: «Опосередкований Деґа» (1991), «Століття спрощеної інформації» (1992), «Паралельні світи» (1993), «Весняний світ», «Зима у Львові» (обидва – 2006), «Зимові сни» (2011); серія «Пори року» (2010–17).

Літ.: Гулько Я. Спалах і сум’яття почуттів // Тернопіль веч. 1992, 3 жовт.; Painting by Olena Mikula: Katalog. Lwów, 2012; 2014.

Статтю оновлено: 2019