Міленко Валентина Іванівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міленко Валентина Іванівна


Міленко Валентина Іванівна

МІЛЕ́НКО Валентина Іванівна (22. 04. 1957, с. Балівка Дніпроп., нині Дніпров. р-ну Дніпроп. обл.) – майстриня петриківського розпису. Засл. майстер нар. творчості України (2014). Чл. НСХУ (1994), НСМНМУ (2001). Закін. Дніпроп. тех. уч-ще зв’язку № 6 (нині Дніпро, 1975), курси петриків. розпису (1989, смт Петриківка Дніпроп. обл.; викл. В. Соколенко), Запоріз. філію Київ. ун-ту культури і мист-в (2012). Працювала художницею петриків. розпису ф-ки «Дружба» (смт Пет­ри­ківка, 1978–82, 1986–90); художницею експерим. з-ду «Ди­намо» (Дніпропетровськ, 1983–84); від 1992 – майстриня петриків. розпису Центру нар. мист-ва «Петриківка» (смт Петриківка); від 2011 – кер. гуртка петриків. розпису Балів. серед. школи. Учасниця всеукр., міжнар. мист. виставок від 1988. Персон. – у Петриківці (2001), Дніпропетровську (2004, 2012), Одесі (2006–10), Києві (2007, 2009–10), Торонто (Канада, 2007), Іллічівську (нині Чорноморськ Одес. обл., 2011), Бердянську (Запоріз. обл., 2012–13). Окремі роботи зберігаються у Дніпроп., Донец., Запоріз., Бердян., Іллічів. ХМ, Нац. центрі нар. культури «Музей І. Гончара», Петриків. музеї етногр. побуту та нар. мист-ва, Укр. нар. музеї (Чикаґо).

Тв.: панно – «Букет» (1988), «Півень та курка» (1989), «Пташині пересуди» (1991), «Жоржини», «Горобина», «Маки» (усі – 1994), «Зимові барви», «Мак цвіте» (обидва – 2000), «Бузок» (2001), «Іриси» (2002), «Ніч яка місячна, зоряна…», «Літній ранок», «Польовий сонет» (усі – 2014); ваза «Зимонька» (1999); бочівка «Святкова» (2002); набір писанок-мальовок «Трійця», таця «Зачарований птах», черпак «Святковий» (усі – 2003).

Літ.: Титарева Л. Петриківські півні Валентини Міленко // Зоря. 2004, 30 груд.; Центр народного мистецтва «Петриківка»: Альбом. Дн., 2011; Ширшова Л. Балівський дивоцвіт // Дніпров. зоря. 2014, 12 верес.

Статтю оновлено: 2019