КІПКО́ Ернест Якович (05. 11. 1932, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ — 26. 09. 2016, м. Бахмут Донец. обл.) — гірничий інженер. Батько О. Кіпка. Доктор технічних наук (1975), професор (1982). Державна премія СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. Свердлов. гірн. ін­ститут (1955). Від­тоді працював у геол. обʼ­єдн. «Артемвуглегеологія» (м. Артемівськ Сталін., нині Донец. обл.); 1958–99 — у геол. обʼ­єдн. з тампонаж. і геол.-розв. робіт «Спецтампонажгеологія» (до 1975 — Донбас­антрацитів. упр. шахт. геології; м. Антрацит Луган. обл.): 1958–75 — нач. упр., 1975–99 — ген. дир.; водночас 1975–99 — професор кафедри шахт. будівництва Шахтин. філії Новочеркас. політех. ін­ституту (РФ); від 2002 — ген. дир. Спіл. укр.-рос.-англ. ТОВу «Славсант» (Антрацит); від 2004 за сумісництвом — професор кафедри гірництва Антрацитів. факультету гірництва та транс­порту Сх.-укр. університету. Осн. наук. дослідж. у галузях геомеханіки, під­зем. гідродинаміки, шахт. і під­зем. будівництва, гірн. екології. Брав участь у роз­роблен­ні та впроваджен­ні нового комплекс. методу тампонажу гірських порід при споруджен­ні шахт у склад. гірн.-геол. умовах. Засн. і кер. наук. школи з боротьби з під­зем. водами у гірництві. У Бахмуті йому встановлено меморіальну дошку (2017).