«МІМІРІ́ЧІ» — театр пантоміми та клоунади. Створ. 1989 у Києві як «Мімікрічі», від 1998 — сучасна назва. Засн. — випускники Київ. естрад-но-цирк. училища А. Гонсалес (худож. кер.), Р. Тарабан, І. Іващенко. Артисти театру від 1986 ви­ступали у містах СРСР із про­грамою «Мініатюри» (номери «Танець у ластах», «Камерний квартет», «Брейк-данс по-клоунськи», «Кіно»). Лауреати 1-го конкурсу гумору та сатири (Мос­ква, 1989), Між­нар. фестивалів «Планета клоунів» (Риґа, 1999) та «ALFIL» (Мадрид, 2006), золотий приз 1-го Між­нар. фестивалю різноманіт. шоу (м. Штут­тґарт, Німеч­чина, 1991), срібна премія Між­нар. фестивалю ім. Ч. Рівеля (м. Барселона, Іспанія, 1996), від­знака «5 зірок» від критиків на Між­нар. фестивалі (м. Единбурґ, Велика Британія, 2004). Член Всесвіт. асоц. клоунів (Велика Британія, 1990). У складі театру — також актори А. Журило, К. Іващенко, звукорежисер Д. Прохоренко, композитор А. Спаринський. Роз­виваючи оригін. стиль, колектив синтезував цирк. жанр із варʼєте, театр. мистецтво з пантомімою. «М.» — театр пластич. комедії; міміка та пантоміма з маскою клоуна на сцені. Кожна ви­става непо­вторна, адже актори залучають у шоу глядачів, ім­провізації зумовлюють різний роз­виток дій. У репертуарі — ви­стави «Паперовий світ» (1998), «Пластик Фантастик» (2006; автори — А. Гонсалес, І. Іващенко), у яких використовують елементи з різних матеріалів, які є осн. темою; у першій ви­ставі — величезна біла паперова стіна, реквізит — вироби з білого паперу; білий колір символізує початок та наголошує, що кожний сам пише історію свого життя: зробить щось видатне чи пере­творить його на купу смі­т­тя. Ви­става «Пластик Фантастик» — історія про все «штучне» (від­носини, пристрасті, оточе­н­ня не­справж. друзями, без­душ. предметами) та важливість людяності і від­вертості, про за­брудне­н­ня довкі­л­ля; щоб пере­дати штучність сучас. світу, використовують целофан і пластик. Гастролі в країнах Європи та Пд. Америки, Японії.