Кіплінґ Джозеф-Редьярд

КІ́ПЛІНҐ Джозеф-Редьярд (Kipling Joseph Rudyard; 30. 12. 1865, м. Бомбей, нині Мумбай, Індія — 18. 01. 1936, Лондон) — англійський письмен­ник. Нобелівська премія (1907). Раннє дитинство К., що минуло серед індій. природи та слуг-індусів, справило величез. вплив на формува­н­ня його особистості. Навч. 1871–82 у приват. школах Англії, через матеріал. не­статки не зміг вступити до університету. 1882–89 жив у Брит. Індії, повернувся до Англії, багато мандрував, до 1896 проживав у США (шт. Вермонт). Працював у г. «Civil and Military Gazette» (м. Лахор, нині Паки­стан), кор. г. «Pioneer» (1887–89, м. Ал­лахабад, Індія), спецкором провід. англ. та амер. ви­дань. К. уважно ви­вчав творчість Ч. Дік­кенса, А. Тен­нісона, Р. Броунінґа, Ч. Свінберна. Автор поет. зб. «Departmental Ditties» («Департаментські пісні», 1886), «Barrack-room Ballads» («Пісні казарми», 1892), «The seven seaus» («Сім морів», 1896). Більшість віршів К. написано у манері балад із чіткою, захопливо вибудованою оповід­дю про конкретну подію. У них сут­тєво роз­ширено стиліст. діапазони англ. поезії, широко вжито просторіч­чя, діалектизми тощо. Для цих віршів притаман­на увага до «гранич. ситуацій», які вимагають від людини концентрації сил і мужності, оспівува­н­ня своєрід. морал. кодексу білої людини, покликаної нести свій тягар, аби цивілізувати «від­сталі народи» (вірш «The White Manʼs Burden» — «Тягар білої людини», 1899). Водночас для К. належність до різних цивілізацій не була пере­шкодою для поро­зумі­н­ня «сильних» героїв (хрестоматій. прикладом є «The ballad of East and West» — «Балада про Схід та Захід», 1889; написана на під­ставі реал. випадку на пн.-зх. кордоні Брит. Індії). В оповіда­н­нях (зб. «The plain tales from the hills» — «Прості оповіда­н­ня з пагорбів», Калькут­та, 1888; «Soldiers Three» — «Троє солдатів», 1888; «The Phantom Rickshaw» — «Рикша-привид», 1889) пропагував «цивілізатор. місію» Брит. імперії, хоча нерідко критикував недолугу колоніал. адміністрацію. Водночас К. виявляв велику повагу до звичаїв і вірувань індійців. Вираз. соц. контекст притаман­ний романам «The light that failed» («Світло згасає», 1890), «Captains courageous» («Від­важні капітани», 1897), «Kim» («Кім», 1901). Всесвітню популярність здобули анімаліст. твори — «The Jungle book» («Книга Джунґлів», 1894; оповіда­н­ня з неї виходили в рос. та укр. пере­кладах під на­звою «Мауґлі», К., 1967; 1986) та «The second Jungle book» («Друга Книга Джунґлів», 1895), у яких К. викори­став індій. фольклор, змалював природу країни, роз­повів про фантаст. пригоди хлопчика Мауґлі, який виріс серед звірів, утвердив непорушність «Закону джунґлів» — суворого кодексу морал. норм, якому мають коритися всі живі істоти, щоб вижити. Існують числен­ні екранізації цих книг у різних країнах, зокрема укр. мультфільм «Мауґлі» (1989, автор сценарію та реж. — М. Іл­лєнко). К. написав низку оповідань для дітей — зб. «Wee Willie Winkie and other child stories» («Маленький Віллі Вінкі та інші дитячі оповіда­н­ня», 1888), «Just so stories for little children» («Казки просто так для малят», 1902; деякі твори опубл. в укр. пере­кладі під на­звою «Як і чому»). Зб. оповідань та віршів «Puck of Pookʼs hill» («Пак із пагорбів», 1906) і «Rewards and Fairies» («Нагороди і феї», 1910) — казки Старої Англії, обʼ­єд­нані оповід­ачем — ельфом Паком, узятим із пʼєс В. Шек­спіра. У другій з цих книжок на­друковано поезію «If» («Якщо», блискучий зразок англ. стоїцизму; вперше пере­клав 1936 М. Рудницький; пере­клади Д. Паламарчука, С. Караванського, Є. Сверстюка та В. Стуса зʼявилися тоді, коли їхні автори від­бували увʼязне­н­ня в рад. концтаборах), згідно з проведеним 1995 Бі-Бі-Сі опитува­н­ням, є найпопулярнішим віршем англ. мовою. К. належать також числен­ні подорожні нариси й автобіо­графія «Something of Myself» («Дещо про себе», 1937). Як політ. публіцист послідовно об­стоював консерват. позиції. Під­тримував загарбниц. війну проти незалеж. бурських держав у Пд. Африці, ви­ступав проти фемінізму, тому на поч. 20 ст. отримав ярлик «барда британ. імперіалізму», втратив авторитет серед ліберал. інтелігенції. Член Комісії з воєн. поховань, ініціатор встановле­н­ня стел «Неві­домому солдатові». К. похов. у «Куточку поетів» у Вестмінстер. абатстві. Посмертне від­родже­н­ня слави К. почалося з ви­да­н­ня кн. «Selected poems» («Ви­брані поезії», 1940; з перед­мовою Т.-С. Еліота). Створ. музеї К. у його будинку в графстві Сасекс, 2007 — у будинку в м. Мумбай, де народився. На честь К. на­звано кратер на планеті Меркурій (2009) і вимерлий вид крокодилів (2012). Перші укр. пере­клади творів К. зʼявилися на­прикінці 19 ст. у періодиці, книжк. ви­да­н­ня — від 1910. У рад. час публікація окремих творів К. в укр. пере­кладах наражалася на цензурні пере­шкоди через їхню «імпер. спрямованість». Серед пере­кладачів — І. Петрушевич, Н. Романович-Ткаченко, Ю. Тищенко (псевд. — Ю. Сірий), О. Косач-Кривинюк, Н. Янко-Триницька, М. Йогансен, С. Караванський, В. Прокопчук, Л. Солонько, П. Гандзюра, В. Коваль, Ю. Лісняк, М. Стріха, М. Левіна, А. Могильний, Є. Сверстюк, В. Стус, О. Мокровольський, В. Чернишенко. 2012 у Він­ниці проведено 1-й «Кіплінґ фест».

Завантажити статтю