Мінєєв Анатолій Костянтинович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінєєв Анатолій Костянтинович


Мінєєв Анатолій Костянтинович

МІНЄ́ЄВ Анатолій Костянтинович (Ми­неев Анатолий Константинович; 10(22). 08. 1883, м. Ковров, нині Владимир. обл., РФ – 27. 05. 1951, Москва) – російський співак (ліричний баритон). Засл. арт. РРФСР. Навч. у Моск. синодал. уч-щі (1893–1903). Відтоді викладав спів у жін. г-зії, ін-ті, єпархіал. уч-щі в Одесі. Водночас брав уроки співу в Д. Менотті-Дельфіо. Дебютував 1910 партією Єлецького («Євгеній Онєгін» П. Чайковського) в Одесі. 1911 гастролював з антрепризою М. Медведєва у Києві, Вінниці, Умані (нині Черкас. обл.), Полтаві, Чернігові, Кременчуці (нині Полтав. обл.), Тулі, Курську (обидва – Росія). 1914–30 – соліст Великого театру, 1930–35 – Філармонії в Мос­кві. Серед партнерів – А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін. Володів гнучким, звуч. голосом м’я­ко­го тембру, вираз. сцен. зовнішністю. Виступав у оперетах «Корневільські дзвони» Р. Планкетта, «Циганський барон» Й. Штра­усса, «Весела вдова» Ф. Легара, «Гейша» С. Джонса, «Продавець птахів» К. Целлера. Працював викл. Муз. уч-щ ім. О. Глазунова (1932–38), ім. Гнесіних (1938–40), Держ. муз.-пед. ін-ту ім. Гнесіних (1944–50), Консерваторії (1950–51) у Москві.

Партії: Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Веденецький гість («Садко» М. Римського-Корсакова), Томський, Мазепа, Роберт («Пікова дама», «Мазепа», «Іоланта» П. Чайковського), Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Невер («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Валентин, Меркуціо («Фауст», «Ромео і Джульєтта» Ш. Ґуно), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Жермон, Яґо («Травіа­та», «Отелло» Дж. Верді), Марсель («Богема» Дж. Пуччіні), Сільвіо («Паяци» Р. Леонкавалло), Зурґа («Шукачі перлів» Ж. Бізе).

Статтю оновлено: 2019