Мінкус Адольф Борисович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінкус Адольф Борисович


Мінкус Адольф Борисович

МІ́НКУС Адольф Борисович (21. 09(03. 11). 1870, Одеса – 22. 12. 1948, там само) – архітектор. Батько Бориса та Михайла Мінкусів. Чл. Одес. відділ. Рос. тех. т-ва (1899). Закін. Одес. рисув. школу (1890). Навч. і працював в архітекторів М. Толвинського і Л. Влодека (1890–97), О. Бернардацці (1897–98). Автор проектів житл., громад. і пром. будівель. Спроектував хірург. (1896–98) і приймал. (1903) відділ., адмінбудинок (1910–11, спів­авт.) євр. лікарні, прибутк. будинки – на пл. Вокзальна, № 3 (1902–03), вул. Торгова, № 3 (1903–04), вул. Велика Арнаутська, № 14 (1904–06), № 12 і 16 (1906–08), вул. Маразліївська, № 38 (1906–12, спів­авт.), дівоче євр. уч-ще на вул. Старопортофранківська, № 61 (1904–05), ангари трамвай. депо та павільйони зупинок (поч. 20 ст.), контору Азово-Дон. комерц. банку на розі вул. Рішельєвська, № 9 і Грецька, № 19 (1910–13, спів­авт.), дитсадок Т-ва сприяння дошкіл. вихованню євр. дітей (1913), санаторій у мікрорайоні Лузанівка (1932), лабораторні та технол. корпуси селекц.-генет. ін-ту (1933–39), технол. ін-т холодил. пром-сті на вул. Дворянська, № 1/3 (1935–40, спів­авт.), лаб. насіння консерв. ін-ту на вул. Канатна, № 112 (1940) в Одесі; земську управу на вул. Сумська, № 64 у Харкові (1898–99); євр. уч-ще для хлопчиків на вул. В. Антоновича, № 69 (1903–04), корпуси євр. лікарні (1903–10), будинок Л. Ґінзбурґа на бульварі Т. Шевченка, № 5 (1909–11, спів­авт.), та 4-ї взуттєвої ф-ки (1929) у Києві; особняк Рабиновича (1899–1900) і Будинок міської думи на вул. Соборна, № 34 (1905–06) у Херсоні; корпус лікарні на 100 ліжок братів Турчиних (1904), торг. будинок Морозова на вул. Соборна, № 40 у Миколаєві (1908). Осн. стилі – історизм, модерн, неокласицизм; використовував стильові форми необароко, неоготики, модернізов. стилізації ампіру, конструктивізму.

Літ.: Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть: Біогр. довід. К., 1999; Пилявский В. А. Зодчие Одессы: Истор.-архит. очерки. 2-е изд. О., 2010.

Статтю оновлено: 2019