Мінський Джозеф Петрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінський Джозеф Петрович


Мінський Джозеф Петрович

МІ́НСЬКИЙ Джозеф Петрович (24. 02. 1947, Одеса – 10. 02. 1994, м. Нью-Йорк, США) – живописець. Син Е. Нейман. Чл. СХУ (1973), СХ СРСР (1979). Від 1951 жив у Чернівцях. В Одесі навч. на живопис. відділ. худож. уч-ща (1966–67), закін. худож.-графіч. ф-т пед. ін-ту (1972). Від 1978 – у Москві, від 1990 – у Нью-Йорку. Учасник всеукр. (від 1970), всесоюз. (від 1975), міжнар. (від 1987) мист. виставок. Персон. – у Бостоні (США, 1991, 1997). Створював станк. темат. композиції, натюрморти, портрети у реаліст. манері. Творам на космічну тему властиві експресивність та психол. виразність. Деякі роботи зберігаються у Чернів. ХМ, музеях США та РФ.

Тв.: «Натюрморт зі свічником» (1968), «Спогад» (1971), «Оркестр» (1972), «Дублер» (1980-і рр.), «Лучники» (1983), «Л. Толстой», «О. Пушкін» (обидва – 1984), «Скафандри» (1988), «Реквієм за тими, хто не повернувся», «О, Боже, як я втомився...» (обидва – 1989); серії – «Нова Москва» (1980–83), «Маски», «Американський стиль» (обидві – 1991–92), «Art romantik» (1993).

Літ.: Островский Г. Джозеф Минский. 1947–1994. Нью-Орлеан, 1997.

Статтю оновлено: 2019