Мінчин Абрам
Визначення і загальна характеристика
МІ́НЧИН Абрам (Абрахам) (14. 04. 1898, Київ — 25. 04. 1931, м. Ла-Ґард, Франція) — живописець. Навч. у Київ. худож. училищі (1910-і рр.) та студії О. Екстер (1918). У 1923 виїхав до Берліна, де працював сценографом, створював ескізи декорацій та костюмів для Євр. театру. 1926 переїхав до Парижа. Товаришував із М. Шагалом. Учасник мистецьких виставок від 1926. Персон. — у Парижі (1929); посмертні — у Парижі (1931–32, 1938, 1950, 1998, 2000), Лондоні (1947, 1953, 1956, 1959–60, 1964), Нью-Йорку (1958), Берґамо (1969, 1989, 2004), Мілані (1970), Турині (1973, 1981), Римі (1986; усі — Італія). Був прихильником кубізму та франц. експресіонізму. Писав містичні сцени з ангелами, демонами, ляльками, арлекінами в інтер’єрах і пейзажах вечір. Парижа, а також портрети, квіти, ню. Хворів на туберкульоз, помер від серц. нападу під час роботи над пейзажем «Пагорб із червоними квітами» (1931). Портрет М. виконав Р. Фальк (1931, Пензен. художня галерея, РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Натюрморт із шахівницею», «Гаврський порт», «Ніч» (усі — cеред. 1920-х рр.), «Французьке містечко» (1920-і рр.), «Чоловік у червоному светрі», «За шахівницею», «Автопортрет у костюмі Арлекіна», «П’єро», «Вуличні співаки», «Околиці Тулона», «Астроном», «Дружина», «Дівчинка з собачкою» (усі — кін. 1920-х рр.), «Ваза з квітами» (1929).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
