Мірошников Олександр Васильович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірошников Олександр Васильович


Мірошников Олександр Васильович

МІРО́ШНИКОВ Олександр Васильович (06. 08. 1962, м. Миколаїв Львів. обл.) – майстер ювелірного та каменерізного мистецтва. Засл. майстер нар. творчості України (2015). Чл. НСХУ (2012). Повний кавалер нагород Мемор. фонду Фаберже (2010–16). Орден О. Денисова (Уральського) (2011). Закін. Львів. тех. уч-ще № 27 (1981), навч. у Моск. заоч. нар. ун-ті (1987). Займався самоосвітою та експериментами в каменеріз. та ювелір. мист-ві. Працював 1983–88 на підпр-ві «Самотлорнафта» (Тюмен. обл., РФ). Повернувся в Україну. Від 1990 – художник торг.-пром. об’єдн. «Україна–Захід»; від 1992 – у концерні «Львів»: кер. ділянки худож.-сувенір. продукції. Від 1993 – на твор. роботі. Учасник обл., всеукр., всесоюз., зарубіж. мист. виставок від 1991. Персон. – у Львові (1991–93, 2012), Києві (2004, 2013). Створює декор. композиції з дорогоцін. камінням і металами, що вражають змістовою наповненістю та віртуозністю виконання. Удосконалив існуючі та розробив унікал. технології оброблення напівдорогоцін. каменів, техніки худож. мікромініатюр. виконання елементів з високим ступенем деталізації. Використовує золото, мельхіор, бронзу, емаль, мармур, діаманти, рубіни, фіоніти, титан, нефрит, латунь, мідь, топаз, гірський кришталь, метеорит, ніобій. Деякі роботи зберігаються в Музеї істор. коштовностей України, НМУНДМ (обидва – Київ).

Тв.: медаль до 1-ї річниці Незалежності України (1991); стіл «Сонячний день» (1991); композиції – «Сорока-злодійка» (1996), «Перший сніг» (1997), «Осічка» (1998), «Жук-вусач», «Весна», «Суниці» (усі – 1999), «Маленький злодюжка», «Гармонія» (обидва – 2000), «На живця» (2001), «Зустріч», «В очікуванні» (обидва – 2002), «Жага до життя» (2003), «Старе місто», «Канікули», «Русалка Дністрова (Купала)» (усі – 2004), «Калина», «Актор» (обидва – 2005), «Пробудження Мавки», «Рябець (Дикі тюльпани)» (обидва – 2006), «Спокуса» (2007), «Характерник Тарас» (2009), «Молодята» (2010), «Гурман», серія «Зворотна сторона Місяця», «Вічне питання», «Місіонер» (усі – 2011), «Бажання» (2012), «Народження таланту (Пеґас)» (2014), «Астролябія» (2015); колар мера Миколаєва (2012), браслет «Трипільський», «Скіфський», «Колізей (Залишки Великої імперії)» (усі – 2014), орден Івана-Павла (2015, 3-х ступ.), «Правдива брехня» (2016).

Літ.: Олександр Мірошніков: Альбом. К., 2004; Чумарна Марія, Мірошніков Олександр: Каталог. Л., 2010; Самородок: Альбом. Л.; К., 2012; Шмагало Р. Енциклопедія художнього металу. Л., 2015. Т. 1, 2.

Статтю оновлено: 2019