Кіпніс Мирон Рафаїлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіпніс Мирон Рафаїлович

КІ́ПНІС Мирон Рафаїлович (21. 09. 1913, Одеса – 21. 09. 1999, Нью-Йорк) – скульптор. Чоловік Фелії, батько Алли Фальчуків. Учасник 2-ї світ. війни. Перебував 1943–45 у полоні. Чл. СХУ (1958). Закін. Київ. худож. ін-т (1949; майстерня М. Гельмана). Відтоді працював в Одесі: викл. ху-дож. уч-ща (до 1966); водночас – у скульптур. цеху відділ. Худож. фонду України. 1993 виїхав до США. Учасник міських, обл., всеукр. та зарубіж. мист. виставок від 1951. Для станк. і монум. скульптур К. у реаліст. манері характерні пластичні виразність і точність, психологізм. Окремі роботи зберігаються в Одес. ХМ, Музеї Че Ґевари (Гавана).

Тв.: «Раціоналізатор» (1949), «Першотравень» (1952, співавт.), «Колгоспниця Л. Сомова» (1954), «Морська піхота» (1957), «Голова юнака» (1958), «Водолаз» (1960), «У таборі смерті» (1961), «У неволі» (1964), «Хліб» (1969), «В. Каверзін» (1971), «П. Волокидін» (1974), «Г. Крижевський», «О. Фрейдін», «Дж. Дурда» (усі – 1977); монумент З. Космодем’янській (м. Білгород-Дністровський Одес. обл., 1968).

Літ.: Изобразительное искусство Одессы: Альбом. Москва, 1981.

С. Г. Крижевська

Стаття оновлена: 2013